SDGS - ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
«Цілі сталого розвитку» як пролог до реформ в Україні
27 грудня 2017 р.
Автор: МАРІЯ ГЕРЕЛЕС

Поговоримо про нагальне. Як-не-як людина – істота соціальна, тому, відповідно, і соціальні цілі будуть завжди для неї в основі життєвих потреб. Доступ до їжі і питної води, особиста гідність і здорове суспільство – якщо для тебе в цих словах немає нічого незвичайного, вітаю: ти – щасливчик. Бо для деяких людей, і в Україні також, ці поняття поки що залишаються цілями.

Number 1: Подолання бідності


Почнемо із сумної новини: близько 60% українців, за останніми даними ООН 2016 року, живуть за межею бідності – тобто, їхні сукупні витрати є меншими навіть за прожитковий мінімум. Причиною цьому є інфляція, тривала економічна криза, бойові дії на сході України. Водночас більше половини своїх доходів українці витрачають на продукти харчування, а на задоволення інших потреб, на кшталт саморозвитку ресурсів уже просто не вистачає.

Хоча держава всіляко намагається підтримувати уразливі верстви населення та сім’ї з невисокими доходами шляхом впровадження системи субсидій або адресної соціальної допомоги, цього часто не вистачає для вирішення проблем.
«Багаторічне реформування системи соціальної підтримки в Україні та спроби переведення її на засади адресності досі не дали відчутних результатів. Хоча переважна більшість програм передбачає перевірку доходів та адресне призначення допомоги, кошти значною мірою надходять до небідного населення», - зазначається у Національній доповіді про Цілі сталого розвитку ООН в Україні.

Зважаючи на непростий бекграунд, Україна поставила перед собою важкі завдання до 2030 року: скоротити в 4 рази рівень бідності, збільшити охоплення бідного населення адресними допомогами, ліквідувати крайню бідність. Та чи є вони досяжними для нас?

У 2016 році Кабінет міністрів України затвердив Стратегію подолання бідності до 2020 року. Як зазначає завідувачка відділу досліджень рівня життя населенні Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько, сьогоднішня стратегія передбачає широкий спектр заходів щодо подолання та запобігання бідності та соціального відчуження.
Основними напрямами Стратегії подолання бідності є:
1) розширення доступу до продуктивної зайнятості, сприяння зростанню доходів населення від зайнятості та виплат у системі державного соціального страхування для забезпечення умов гідної праці;
2)забезпечення доступу населення до послуг соціальної сфери незалежно від місця проживання, мінімізація ризиків соціального відчуження сільського населення;
3) мінімізація ризиків бідності та соціального відчуження найбільш вразливих категорій населення.

На думку експертки, сьогодні є усі підстави для позитивних прогнозних орієнтирів на 2030 рік, зокрема, щодо усунення крайніх форм бідності в Україні.

Number 2: Подолання голоду та розвиток сільського господарства


Масштабної проблеми голоду в Україні немає, але є інша – незбалансоване харчування. Так, за останніми даними ООН, українці не доїдають м’ясопродуктів та плодів і ягід. Відповідно до Цілей сталого розвитку, в Україні плануюють забезпечити доступність збалансованого харчування для всіх верств населення.

Якщо говорити про сільське господарство, то, на жаль чи на щастя, агропромисловий в Україні є провідною галуззю економіки – його продукція складає 40% експорту країни. Українці годують і себе, і весь світ: «Майже 90% потреб у продовольстві населення країни (у межах своєї купівельної спроможності) задовольняє за рахунок продукції вітчизняного виробництва. Українська аграрна продукція відома майже у 200 країнах світу. Вона посідає провідні позиції на глобальних ринках за обсягами експорту, а саме: олія соняшникова − 1-ше місце, кукурудза, насіння олійних культур − 3-тє місце, ячмінь – 4-те місце, пшениця – 6-те місце тощо», - ідеться у Національній доповіді.

Але пишатися зарано – за продуктивністю праці ми суттєво відстаємо від США та країн Європи. Технології часто використовуються застарілі, інноваційне виробництво часто не згадується взагалі - кострубато. Крім того, у галузі сільського господарства України часто відсутнє поняття екологічних стандартів як таких.

Водночас Цілі сталого розвитку вимагають підвищення вдвічі продуктивності сільського господарства за рахунок використання інноваційних технологій та з урахуванням міжнародних і екологічних норм. І без реформування тут не обійтися. Зокрема, на законодавчому рівні розроблена Єдина комплексна стратегія сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. Вона охоплює 10 пріоритетів, серед яких є проведення земельної та інституційної реформ, захист довкілля та дотримання продовольчої безпеки. Виконання стратегії і має наблизити Україну до досягнення 2-ї Цілі сталого розвитку ООН.

Number 3: Міцне здоров’я і благополуччя


Із системою охорони здоров’я в Україні складні стосунки. Через це, до прикладу, середня тривалість життя українця на 12-14 років менша від того ж показника серед мешканців більш розвинених країн. Тому маємо здолати декілька серйозних викликів до 2030 року. Так, серед завдань 3-ї Цілі сталого розвитку в Україні є зниження рівнів дитячої та материнської смертності, зменшення на чверть випадків передчасної смерті, реформування системи охорони здоров’я та забезпечення ефективної профілактики захворювань, як-от імунізація населення.

Провести медичну реформу вдалося у жовтні 2017 року, але про її результати судити зарано. Щодо інших пунктів поки що лише тривають обговорення. Так, для зниження рівня дитячої смертності є ініціатива щодо запровадження обов’язкового обстеження немовлят на виявлення кількох десятків рідкісних генетичних хвороб («Раннє втручання» - варто зробити покликання??). Однак говорити про це можна буде лише з 2018 року, тому що нововведення потребує фінансування із держбюджету України, - заявила у березні керівник Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун.

Окремим завданням для українців є подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, оскільки ми маємо один з найвищих показників ВІЛ-інфекції в Європі. Як розповідає учасниця Національної ради з питань протидії туберкульозу і ВІЛ-інфекції/СНІДу Яна Панфілова, у 2016 році Володимир Кличко підписав Паризьку декларацію Fast-Track Cities, присвячену активізації боротьби з ВІЛ/СНІДом у мегаполісах. У лютому 2017 року до ініціативи також долучилася Одеса. Відповідно до цієї програми мегаполіси зобов’язалися зупинити епідемію ВІЛ/СНІДу до 2030 року. «Для цього вже до 2020 року за рахунок впровадження інноваційних муніципальних підходів до профілактики ВІЛ, доступу до лікування, підтримки хворих та інформування населення повинні бути виконані цілі «90-90-90» - тобто, 90% інфікованих мають знати про свій ВІЛ-статус; 90% з тих, хто обізнаний про позитивний ВІЛ-статус, мають отримати відповідне лікування; 90% людей, які лікуються, повинні мати вірусне навантаження, яке не визначається», - ідеться на сторінці UNAIDS (Об’єднаної Програми ООН з ВІЛ/СНІДу).

На сьогодні держава забезпечує людям із ВІЛ-позитивним статусом безкоштовну антиретровірусну терапію. Крім того, існує багато можливостей безкоштовного та анонімного тестування. Єдина проблема полягає у тому, що пункти тестування здебільшого розташовані у великих містах, а це дещо знижує рівень доступності для населення із сільських регіонів.

На думку Яни Панфілової, задля ліквідації епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні необхідно набагато більше уваги приділяти просвітницькій діяльності серед молоді. За її словами, наразі відсутня якісна освітня програма із сексуального здоров’я для школярів, а сучасні книги, в яких розглядається ця тема, є просто неефективними.

Number 4: Якісна освіта


Традиційно в Україні склалося, що принаймні повну середню освіту мають всі, а вищу – ну, майже всі. Шкіл маємо достатньо, вищих навчальних закладів – навіть більше, ніж потрібно. Тож проблема не в кількості – працювати треба над якістю.

«Якість шкільної підготовки залишається основною проблемою у сфері освіти, насамперед через недостатній рівень забезпечення сучасною освітньою інфраструктурою (обладнані кабінети і лабораторії, спортивні зали, їдальні тощо)», - констатовано у Національній доповіді про Цілі сталого розвитку. Ні, інноваційні та обладнані школи в Україні є, але вони радше виняток, аніж правило. І навіть якщо вони є, то, здебільшого, доступні далеко не кожній сім’ї (кишені). Тому основним завданням 4-ї цілі є забезпечити доступність якісної шкільної та вищої освіти, а також створити сучасні умови для навчання в осередках освіти.

Працювати над якістю Міністерство освіти та науки уже почало – у вересні Верховна Рада ухвалила новий закон «Про освіту». Звісно, що реформування освіти потребує чималих коштів. Але інколи навіть ті гроші,що виділяються з бюджету, використовують неефективно. Прикладом до цього є школи у сільській місцевості. За останніми даними МОН, 67% шкіл – саме сільські. У деяких з них може навчатися лише кілька десятків дітей, а, між тим, фінансування з держбюджету вони отримують таке ж, як і школи із сотнями учнів. Крім того, у них спостерігається велика нестача кваліфікованих кадрів. Тому МОН вирішив створити мережу опорних шкіл і ліквідувати велику кількість малокомплектних шкіл із неякісними освітніми послугами. Таким чином, на певну кількість населених пунктів існує 1 опорна школа із необхідним штатом вчителів та обладнанням, до якої за допомогою програми «Шкільний автобус» щоранку приїжджають діти, щоб отримати якіснішу освіту.

Number 5: Гендерна рівність


Патріархальні цінності, які протягом багатьох століть вкорінювалися у нашому суспільстві, не могли не залишити відбиток на свідомості українців. У результаті маємо глибинні прояви гендерної нерівності, які полягають у закріплених на підсвідомому рівні стереотипах стосовно жінок і чоловіків. Вплив стереотипів зумовлює гендерний розрив в економічних можливостях і політичній участі. Так, в Україні жінки здебільшого все ще обіймають менш престижні посади, ніж чоловіки, виконують більшу частину неоплачуваної роботи з виконання сімейних обов’язків у домогосподарствах і, порівняно з чоловіками, мало беруть участь у сфері прийняття рішень. До прикладу, жінки становлять всього 12% складу Верховної Ради, тоді як в Європі цей показник сягає 25%.

Так званий «pay gap» (розрив в оплаті праці) в Україні є дуже відчутним – середня заробітна плата жінок на 25% менша, ніж у чоловіків. Крім того, жіноча зайнятість здебільшого зосереджується в менш оплачуваних видах економічної діяльності та на посадах нижчого рівня. Зокрема, жінкам не довіряють керівні посади через «ризик» материнства та тривалого декрету. Незважаючи на те, що чоловіки мають таку ж відповідальність та ідентичний батьківський обов’язок – стереотипи виграють. В Україні існує потрібна законодавча база декретної відпустки за дитиною для чоловіків, але такою можливістю користується не більше 4% татусів.

За ліквідацію стереотипів щодо ролі чоловіка і жінки у родині взялася UNFPA у співпраці з Міністерством соціальної політики України. Як розповідає радниця з програмних питань UNFPA Наталія Кошовська, у 2015 році було запущено проект під назвою «Щастя у чотири руки». Ця кампанія має на меті привернути увагу до проблеми нерівномірного розподілу обов’язків у родині, пропагувати ідею відповідального батьківства з фокусом на активніше залучення татусів до виховання дітей.

Ціль №5 ставить завдання подолати не лише стереотипи щодо чоловіків та жінок, а й гендерно зумовлене насильство. Відповідно до нещодавнього дослідження UNFPA, щороку в Україні від такого насильства гине 600 жінок, 22% українок віком 15–49 років пережили принаймні одну з форм фізичного або сексуального насильства.

В Україні діють певні законодавчі механізми та міжнародні договори, як-от Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, підписано, але ще не ратифіковано Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Наразі у деяких великих містах України вже функціонують безпечні місця для людей, які постраждали від ґендерно зумовленого насильства, розповідає Наталія Кошовська. Перший притулок такого типу запрацював у м. Харків 1 грудня минулого року у рамках інформаційної кампанії «Розірви Коло». Ця кампанія, започаткована у 2015 році UNFPA, має на меті привернути увагу жінок, які пережили домашнє насильство, не мовчати про таку проблему і звертатися по допомогу на безкоштовну цілодобову гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123.

Боротьба проти ґендерно зумовленого насильства має відбуватися комплексно, вважає експертка. І UNFPA разом з іншими агенціями ООН, міжнародними організаціями та спільно з українським урядом і громадським сектором наразі працюють над цим.

Number 16: Мир, справедливість та сильні інститути


Якщо охарактеризувати цю ціль коротко, то основною її метою є побудова демократичного та мирного суспільства. Вона є вершиною всіх Цілей сталого розвитку і водночас їхнім початком, основою змін у світі, тому що без досягнення миру та справедливості інші зміни, фактично, неможливі.

Серед завдань 16-ї цілі є подолання насильства в Україні та зупинення конфліктів. Ключовим для ліквідації насильства, за інформацією Національної доповіді про Цілі сталого розвитку, є радикальне зменшення кількості зброї та вибухових матеріалів, що перебувають в нелегальному обігу.

Ще однією вимогою для сталого розвитку України є забезпечення верховенства права, справедливого правосуддя та надання громадянам рівного доступу до правової допомоги. Тема судів і суддів є однією з найбільш проблемних для нашої країни. Високий рівень корупції і відсутність поняття справедливості взагалі – це перші асоціації з українськими судами.

Нарешті, судову систему в Україні можна поліпшити, лише припинивши її симбіоз із корупцією. І це є замкнене коло, бо навіть існування таких установ, як Національне агентство з питань запобігання корупції або Національне антикорупційне бюро не гарантують здійснення правосуддя над корупціонерами.

Та основна функція у викоріненні корупції залежить не від НАБУ чи НАЗК, а від самих українців. Так, НАБУ розслідує справи, пов’язані із держслужбовцями. Але корупція в Україні існує і «процвітає» на інших щаблях суспільства – у системі охорони здоров’я чи у галузі освіти. Подолати хабарництво у цих сферах неможливо без бажання і високої правової та політичної культури громадян України. До слова, нещодавно Transparency International Ukraine ініціювали у соціальних мережах флешмоб «Я не даю» («I don’t bribe»), за допомогою якого українці мають змогу розповісти про власний досвід протидії корупції. Варто зазначити, що такі заходи дуже потрібні українському суспільству, бо вони допомагають зруйнувати стереотипне уявлення про те, що корупція – це нормально.

Number 17: Партнерство заради сталого розвитку


У сучасному глобалізованому світі без співпраці країни навряд чи можуть мати стабільний та поступальний розвиток. Тому й Україна поставила перед собою ціль №17, виконання якої передбачає залучення іноземних інвестицій та вітчизняних інвесторів та послідовне зниження національного боргового навантаження на економіку.

З інвестиціями, особливо іноземними, ситуація поки мінлива через нестабільність власне української економіки. «Схильність до інвестування залишається низькою, за даними 2015 року валове нагромадження основного капіталу становить лише 13,3% ВВП. Станом на 1 січня 2016 р. в економіку України залучено 36,1 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій (ПІІ), або 847,2 дол. США на одну особу населення, що є найнижчим показником у Європі», - зазначається у Національній доповіді про Цілі сталого розвитку в Україні. До того ж, більшість із наявних інвестицій направлена на галузі реального сектору економіки (промисловість, сільське господарство, будівництво). Натомість сфери, пов’язані з екологічною проблематикою на виробництві або розбудовою соціальної інфраструктури майже не фінансують.

Із географічним положенням, так би мовити, у «серці Європи» Україна має розвивати міжнародне партнерство на транскордонному рівні. Як повідомляється у Національній доповіді, Україна взяла участь у створенні 10 єврорегіонів, 6 з яких пов’язані зі співробітництвом у галузях, як-от розв’язання регіональних екологічних проблем, розвиток людських комунікацій (туризм, малий прикордонний рух), співпраця в науковій та освітній сферах.
Утім, це лише мала частка єврорегіонального співробітництва, яку може запропонувати Україна. Над поглибленням міжнародної співпраці у різних напрямах ще потрібно працювати.


Блог

WASH, АБО ЩО РОБИТЬ UNICEF ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ОДНІЄЇ З ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ?
Читати →
ЕКОЛОГІЧНІ ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Читати →
«ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» ЯК ПРОЛОГ ДО РЕФОРМ В УКРАЇНІ
Читати →

Архів

Теми