Чи долучається молодь до благодійності? Якщо так, то як саме? А також чи ведуть молоді люди моніторинг благодійних організацій та тих, кому допомагають? Розкриваємо тему благодійності у нашому матеріалі на основі опитування.
U-Report разом з Національним банком України провели опитування до Щедрого Вівторка (28 листопада). Головною метою було зʼясувати, чи долучається молодь до благодійних ініціатив та чи вміє вести моніторинг наданої допомоги?
Результати опитуванні показали, що 83% опитаних долучаються до благодійності.
Як саме молодь долучається до благодійності (серед тих, хто надав стверджувальну відповідь щодо залученості до благодійності)?
79% відповіли, що надають фінансову допомогу. 44% допомагають безоплатним передаванням їжі, одягу, ліків та іншого майна. 32% волонтерять, 19% безоплатно надають послуги чи виконують певні роботи. 17% опитаних проводять благодійні заходи, такий же відсоток респондентів займаються публічними зборами благодійних пожертв.
Чому молодь не долучається до благодійності (серед тих респондентів, які зазначили, що не долучаються)?
43% опитаних не долучаються, бо не мають коштів, а 24% не мають часу. 18% зазначили, що самі перебувають в стані потреби допомоги. 10% не долучаються до благодійних ініціатив, бо не довіряють фондам чи волонтерам. 7% не відчувають потреби залучатися до благодійності. 5% не мають змогу допомагати за станом здоровʼя.
Серед тих респондентів, хто займався благодійністю, кому саме вони надавали допомогу?
89% надавали допомогу незнайомим людям через благодійні фонди, волонтерів та соціальні мережі. 54% допомагали знайомим, родичам та близьким.
На що були спрямовані благодійні ініціативи, до яких молодь долучалася за останній рік?
91% респондентів зазначили, що допомагали армії. 41% долучалися до допомоги українцям, які постраждали внаслідок воєнних дій. 29% респондентів допомагали тваринам, 23% - дітям, а 10% людям з інвалідністю. 9% надавали допомогу довкіллю, такий же відсоток респондентів - людям старшого віку.
Які способи надання фінансової допомоги молодь використовувала?
57% надавали допомогу через волонтерів, 54% допомагали фінансово через благодійні фонди. 53% респондентів переказували кошти на особисту картку, а 48% - на державний рахунок ЗСУ. 31% надають фінансову допомогу через скриньку для збору коштів/допомоги, а 23% - через сплату квитків на благодійні заходи. 19% молоді особисто передавали чи продовжують передавати кошти.
Яку приблизну суму за останній рік молодь пожертвувала на благодійність (серед тих, хто долучився до благодійності через фінансову допомогу)?
34% респондентів зазначили суму у розмірі 1 000 - 5 000 грн, а 31% до 1 000 грн. 15% відповіли, що жертвували від 5 000 грн до 10 000 грн. 9% вказали, що пожертвували на благодійність від 10 000 грн до 20 000 грн, 6% від 20 000 грн до 50 000 грн, 3% від 50 000 грн до 100 000 грн, а 2% респондентів донатили понад 100 000 грн.
Чи чула молодь про випадки шахрайства щодо благодійної допомоги за останній рік?
82% опитаних відповіли, що чули про такі випадки, а 14% - ні. 4% респондентів з випадками шахрайства щодо благодійної допомоги навіть стикалися особисто.
Чи вплинула інформація про шахрайство на прагнення молодих людей долучитися до благодійності?
56% зазначили, що інформація про шахрайство не вплинула на кількість та обсяг їх донатів. 23% не змогли надати відповіді, а 21% зазначили, що така інформація спонукає їх до припинення або зменшення обсягу надання допомоги.
Чи практикувала молодь хоча б один із способів перевірки ефективності їх благодійної допомоги?
59% відповіли, що перевіряли факт надання допомоги через фото- та відеозвіти. 35% респондентів перевіряли факт існування організації (у соцмережах). 19% запитували про ефективність допомоги осіб, яким допомагали. 23% респондентів не перевіряли ефективність їх благодійної допомоги за вищезазначеними пунктами.
Як коментують результати опитування експерти?
Тетяна Машлаковська, головний експерт Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності НБУ коментує результати опитування:
“Надзвичайно приємною новиною є те, що культура благодійності українців залишається на високому рівні, адже понад 82% молоді долучалися до благодійності за останній рік.
Результати опитування допоможуть нам (НБУ) проводити заходи з культури благодійності, саме з тих напрямів, які найбільше цікавлять населення. Також вони будуть корисними нам під час розробки освітніх матеріалів, які допоможуть населенню уникнути шахрайства у сфері благодійності.”
Поради експертів
Тетяна Машлаковська також підготувала поради для молоді, як убезпечити себе від шахрайства.
1. Найперша порада - ретельно перевіряти фонди та громадські організації, яким плануєте перераховувати кошти.
2. Наступна порада - надавайте перевагу організаціям, які займаються професійно та системно певним напрямом благодійності.
3. Перевіряйте звітність благодійних фондів. Надійні фонди завжди публікують інформацію, куди були спрямовані витрачені кошти. Звітність фонди розміщують на сайті та/або в соцмережах. Ознайомтеся з інформацією про попередні реалізовані проєкти організації.
4. Перевірте чи є організація в державних реєстрах, наприклад, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Перевірте реєстр судових рішень на наявність судових справ, які б викликали сумніви в доброчесності організації.
5. Запитайте про ефективність допомоги фонду осіб, яким той допоміг.
Також волонтерам, які організовують збір коштів, щоб уникнути шахрайства особливо важливо дотримуватися правил платіжної безпеки.
1. Якщо Вам телефонують та представляються працівником банку та просять пояснити походження коштів на рахунку, які Вам надходять за рахунок донатів, будьте уважні, це можуть бути шахраї. Краще скажіть, що ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, який вказаний на платіжній картці. Так ви будете знати напевне, що з вами розмовляє працівник банку.
У жодному разі не повідомляйте логінів та паролів, одноразових паролів, які надсилає банк у своїх повідомленнях.
2. Захистіть свій фінансовий номер телефону – номер, який прив’язаний до банківських рахунків, зареєструйте його на паспорт або перейдіть на контракт з мобільним оператором.
Шахраї можуть пропонувати зробити великий благодійний внесок та випитувати інформацію у волонтерів про фінансовий номер телефону, який потім викрадають, що дає їм можливість викрасти гроші з рахунків.
Більше інформації про правила платіжної безпеки читайте на сайті Інформаційної кампанії Національного банку з протидії платіжного шахрайства #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/
