Щоб знайти відповіді на ці запитання, U-Report разом з ЮНІСЕФ провели опитування щодо безпеки в інтернеті. Головною його метою було дізнатися, чи стикаються молоді люди з небезпечними ситуаціями в інтернеті та чи вміють на них правильно реагувати.
68% опитаних молодих людей дізнаються про небезпеки в інтернеті із соціальних мереж.
38% молодих людей проводять в інтернеті в середньому від 4 до 8 годин.
72% респондентів перевіряють сумнівну інформацію шляхом аналізу автора або джерела інформації.
52% опитаних вказали, що не зазнавали кібербулінгу в інтернеті, а 17% відповіли ствердно, однак зазначили, що в такій ситуації нікуди не зверталися.
48% респондентів вказали, що за останні пів року стикалися саме з небезпекою шахрайства в інтернеті.
Думки експертів
Юрець Ніколетта, консультантка з психосоціальної підтримки (MHPSS) ЮНІСЕФ, розповідає про інтернет-залежність:
«Постійне перебування онлайн — скролінг соцмереж, читання новин або занепокоєння через онлайн-загрози (кібербулінг, шахрайство) — створює надмірне навантаження на людину. Це може призводити до інформаційного перевантаження та розвитку хронічного стресу, що негативно позначається на когнітивних функціях.
У таких умовах порушується робота префронтальної кори — частини мозку, яка відповідає за концентрацію уваги, контроль емоцій та ухвалення рішень. Надмірне стимулювання цієї області через постійний потік інформації призводить до зниження здатності фокусуватися, ухвалювати обдумані рішення та ефективно реагувати на стресові ситуації. Відсутність достатніх перерв та перевантаження цифровими стимулами зумовлюють роздратованість, імпульсивність та емоційне виснаження.
Як це працює нейробіологічно?
- Коли ми скролимо стрічку в очікуванні чогось нового (новини, меми, цікаві відео), активується дофамінова система. Вона відповідає за мотивацію й задоволення.
- Ефект «перемотування в очікуванні»: навіть якщо нова інформація незначна, сам процес пошуку активує нейрони, що викликає короткочасне задоволення або полегшення.
- Постійне стимулювання дофамінової системи може призвести до зниження чутливості мозку до природних нагород (наприклад, притуплюється радість від живого спілкування або простих речей).
Внаслідок цього можуть розвинутися такі стани:
скорочення уваги (короткий attention span): важко зосередитися на чомусь довше кількох хвилин або навіть секунд; читання книг чи виконання домашнього завдання стає справжнім випробуванням;
відчуття гніву або роздратування, коли щось не вдається або коли немає нових повідомлень у телефоні;
необдумані дії: людина різко відповідає друзям, переходить за небезпечними покликаннями або надсилає особисту інформацію, не подумавши про наслідки».
Поради від експертки
Що можна зробити для зменшення впливу соціальних мереж на наше життя:
Можна використовувати застосунки, які допомагають контролювати час, проведений онлайн. Важливо створити періоди «цифрового детоксу», наприклад, за годину до сну або під час навчання.
Перерви на відпочинок та короткі паузи, коли мозок не отримує зовнішніх стимулів, допомагають знизити навантаження та відновити здатність концентруватися.
Толерантність до нудьги важлива для розвитку креативності та емоційного балансу, адже це природний стан, який стимулює мозок до створення нових ідей та обробки вже отриманої інформації.
Практики майндфулнес та техніки глибокого дихання допомагають зменшити рівень тривожності та посилити здатність мозку залишатися у спокої навіть за умов інформаційного перевантаження.
Корисні джерела та ресурси від експертки:
Проєкт «ПОРУЧ» покликаний надати підліткам та батькам / особам, які їх замінюють, психологічні інструменти для відновлення та збереження ментального здоровʼя, подолання негативних наслідків війни, турботи про себе та підтримки близьких.
Брошура «Як допомогти дитині, яка перебуває в стресі»
Брошура «Якщо не покидає тривога перед невідомістю: як підтримати себе та дитину».
Брошура «Як будувати міцні та довірливі стосунки зі своєю дитиною».
Брошура «Дитина і соціальні мережі: що варто знати батькам, щоб захистити дитину».
