Меми про те, кому дійсно знадобилися косинуси та синуси в дорослому житті, стали класикою в середовищі міленіалів і зумерів. Чи чекатиме те саме покоління альфа? Разом із Міністерством освіти і науки України ми спробували розібратися, якою молодь бачить сучасну школу та що зміниться в освітньому процесі.
Зараз команда Міносвіти працює над упровадженням політики «Освіта для життя», що посилює реформу НУШ. У межах цієї ініціативи збирають думки освітян, школярів та батьків з метою створити систему навчання, комфортну та ефективну для всіх.
Якою учні хочуть бачити оновлену систему освіти? Разом із координаторкою змісту освіти Офісу впровадження концепції «Нова українська школа» при МОН та Заслуженою вчителькою України Катериною Молодик аналізуємо основні запити школярів.
«У будь-якому рішенні ми маємо також відштовхуватися і від думок підлітків, адже школярі стануть тими бенефіціарами змін, над якими ми працюємо. Саме про це дитиноцентризм у НУШ: ми маємо орієнтуватися на дитину», — зазначає Катерина Молодик.
Що школярі хочуть змінити в навчанні?
Опитування показало, що учням бракує практичних знань для реального життя, можливостей для творчості та самовираження. Молодь не просто хоче запам’ятовувати інформацію, а навчатися критично мислити, працювати в команді та розв’язувати реальні проблеми. Крім того, 90,2% опитаних зазначили, що їм було б цікавіше навчатися, якби класи та кабінети були більш сучасними: мали зручні меблі, сучасну техніку та нове обладнання.
Як школярі застосовують знання в реальному житті?
48,2% школярів зазначили, що їх захоплює навчання, коли знання корисні для майбутньої професії. Водночас 45,5% рідко застосовують ці знання в реальному житті, а 10,5% — ніколи.
«Школярам часто кажуть: “От виростеш — зрозумієш цей світ”. Але вони живуть тут і зараз. Тому важливо, щоб програми та підручники містили приклади, зрозумілі сучасним дітям», — коментує відповіді Катерина Молодик.
Школа повинна навчати не лише конкретних фактів, а й універсальних навичок, які знадобляться незалежно від обраної професії. До них належать критичне та креативне мислення, саморегуляція, інноваційність та рефлексія.
Безумовно, зацікавленість учнів залежить від вчителя та його готовності ставити собі запитання «Якими я хочу бачити учнів після взаємодії?» і «Чи це йому/їй справді потрібно?». Водночас важливо враховувати бажання самих учнів, вплив сім’ї, оточення, їхній емоційний стан і фізіологічні потреби.
Іноземна мова: оновлений підхід56,9% опитаних вважають, що знання іноземної мови знадобиться в майбутній роботі.
Однак проблема полягає в рівні викладання іноземної мови. Дослідження показують, що не всі вчителі мають достатній рівень володіння мовою, що безпосередньо впливає на успіхи учнів. Важливу роль відіграє й методика викладання, адже мова — це не лише теорія, а й живий інструмент спілкування, який потребує постійної практики. Тому акцент робитиметься на практичне використання мови та створення ситуацій, у яких учні зможуть застосовувати її не лише у класі, а й поза ним.
Іноземна мова: оновлений підхід56,9% опитаних вважають, що знання іноземної мови знадобиться в майбутній роботі.
Однак проблема полягає в рівні викладання іноземної мови. Дослідження показують, що не всі вчителі мають достатній рівень володіння мовою, що безпосередньо впливає на успіхи учнів. Важливу роль відіграє й методика викладання, адже мова — це не лише теорія, а й живий інструмент спілкування, який потребує постійної практики. Тому акцент робитиметься на практичне використання мови та створення ситуацій, у яких учні зможуть застосовувати її не лише у класі, а й поза ним.
Які сучасні технології школярі хочуть використовувати на уроках?
55,7% прагнуть навчатися із використанням 3D-моделей та анімацій.
49,9% хочуть бачити більше навчальних ігор.
46,0% цікавляться інтерактивними симуляціями.
У межах реалізації політики «Освіта для життя» вже оновлюють переліки обладнання для шкіл та створюють рекомендації щодо облаштування сучасних освітніх просторів. У разі недостатньої матеріально-технічної бази може допомогти модель Bring Your Own Device (BYOD) — використання особистих гаджетів учнів. Крім того, цифровізацію освіти підтримують місцеві бізнеси, ІТ-компанії, громадські організації та благодійні фонди, спільно покращуючи умови у школах.
Формати навчання, які подобаються школярам
51,8% опитаних віддають перевагу проведенню експериментів та дослідів.
39,2% хочуть виконувати творчі завдання.
38,0% обирають командну роботу над проєктами.
У межах реалізації політики «Освіта для життя» вже оновлюють переліки обладнання для шкіл та створюють рекомендації щодо облаштування сучасних освітніх просторів. У разі недостатньої матеріально-технічної бази може допомогти модель Bring Your Own Device (BYOD) — використання особистих гаджетів учнів. Крім того, цифровізацію освіти підтримують місцеві бізнеси, ІТ-компанії, громадські організації та благодійні фонди, спільно покращуючи умови у школах.
Формати навчання, які подобаються школярам51,8% опитаних віддають перевагу проведенню експериментів та дослідів.
39,2% хочуть виконувати творчі завдання.
38,0% обирають командну роботу над проєктами.
Відповіді учнів та учениць укотре підтверджують запит на різноманітні активні взаємодії. «Вчителі вже зараз мають методичну автономію у виборі методів навчання. Виконання творчих завдань, командна робота — це форми взаємодії, які можна впроваджувати, не чекаючи змін. Що стосується експериментів, то тут важливо забезпечити школи необхідними ресурсами», — пояснює Катерина Молодик.
Яких змін в освіті чекати у 2025 році?
Відповіді учнів та учениць укотре підтверджують запит на різноманітні активні взаємодії. «Вчителі вже зараз мають методичну автономію у виборі методів навчання. Виконання творчих завдань, командна робота — це форми взаємодії, які можна впроваджувати, не чекаючи змін. Що стосується експериментів, то тут важливо забезпечити школи необхідними ресурсами», — пояснює Катерина Молодик.
Яких змін в освіті чекати у 2025 році?Вже у цьому році запланована низка змін в освіті, зокрема:
Перегляд підходу до створення підручників — додавання нових форматів та електронних рішень) та оновлення завдань і дизайну.
Оновлення переліку обладнання для кабінетів і лабораторій, розробка гайдбуків для кожної освітньої галузі.
Створення цифрового порталу з путівниками для вчителів та розробників програм, який дозволить синхронізувати очікувані результати з компетентнісним потенціалом кожної галузі.
Розробка програм професійного розвитку для вчителів і навчальних програм для 5 класів пілотних галузей.
Напрацювання концепцій будуть опубліковані навесні 2025 року, після чого відбудеться громадське обговорення, а в червні їх затвердять наказом МОН.
- Як вчителів залучатимуть до впровадження нових підходів у навчанні?
Навчання вчителів — це важливий складник реформи «Нова українська школа», тому всі новації будуть відображені у програмах професійного розвитку. Також дуже важлива залученість різних експертів та лідерів думок не тільки в освіті, але й загалом у різних сферах життя суспільства.
«Учителі отримають путівник для викладання предметів та інтегрованих курсів, що сприятиме опануванню учнями практичних знань і вмінь, які можуть знадобитися в житті. Тож на літо заплановане навчання вчителів в осередках. А вже восени пілотуємо оновлений зміст освіти для мистецької, природничої та технологічної галузей для 5 класів. Наступного року, після збору зворотного звʼязку та рекомендацій від тих, хто втілював пілот, плануємо масштабування», — пояснює процес Катерина Молодик.
Роль батьків у реформуванні освіти
У концепції «Нова українська школа» закладений важливий напрям — педагогіка партнерства, що передбачає активну взаємодію між батьківством, учнівством та вчительством. На кожному освітньому циклі та етапі це партнерство є надзвичайно важливим, адже батьки мають стати активними учасниками цієї взаємодії. Наприклад, зараз відбувається опитування батьків щодо їхнього бачення навчального процесу та наповнення змісту освіти. Цей зворотний зв’язок буде взято до уваги під час створення концепцій оновлення освітніх галузей. Підсумок
Зміни часто викликають переживання, адже це вихід із зони комфорту. Проте важливо рухатися до мислення зростання, де зміни — це природний шлях до розвитку й покращення освіти. Концепція «Нова українська школа» вже передбачала відхід від застарілих підходів. Тож зараз варто актуалізувати її цінності відповідно до сучасних запитів.
«У спільній взаємодії ми зможемо адаптуватися до викликів, зберігаючи ключові принципи — компетентнісний підхід, партнерство та віру в потенціал кожного учня та кожної учениці», — підсумовує Катерина Молодик.Попереду ще багато роботи, але головне, що реформи освіти базуються на думці тих, для кого вони впроваджуються, — школярів. Адже саме вони творитимуть майбутнє України.
- Як вчителів залучатимуть до впровадження нових підходів у навчанні?
