Без сумніву, ми є тим, що слухаємо, дивимося, читаємо та ким захоплюємося щодня. Все це формує оптику, крізь яку ми дивимося на світ. На що вона сьогодні налаштована та де потребує підсилення, з’ясовуємо разом із молодіжною радою при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Ідея провести таке опитування виникла у зв’язку з актуальною потребою системної інтеграції молоді у процеси та реалізації державної політики у сфері культури. Тож збір думок молодих людей з усієї України став кроком до узгодження реальних потреб молоді з майбутніми планами та напрацюваннями МР МКСК.
«Перед запуском адвокаційних та інформаційних кампаній, а також напрацюванням конкретних кроків ми маємо зрозуміти, чи справді права молоді потребують захисту в тих напрямах культури, які ми вже аналізували на засіданнях», — пояснюють ідею опитування члени молодіжної ради при МКСК. Як підсилити українськомовний культурний контент?
39,9% учасників опитування регулярно споживають український культурний контент, але не завжди знаходять бажане. Доступ до якісного українського продукту досі залишається нерівномірним — найгостріше проблему відчуває молодь зі східних регіонів, особливо Донецької області. Найбільше переймаються цим питанням молоді люди віком 20–24 роки.
Серед ключових запитів виділених за результатами поглибленого аналізу даних*:
більше якісного українського контенту;
менше російського впливу та пропаганди;
кращий доступ до української культури.
*поглиблений аналіз даних виконав Data Scientist Давид Гавриленко.
Що робить держава?
Міністерство молоді та спорту спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій та іншими урядовими установами працює над створенням Цифрового інструменту можливостей для молоді — інформаційної системи, що об'єднує державні та партнерські можливості: гранти, конкурси, премії, програми тощо.
Важливо не лише вкладати кошти у якісний українськомовний контент, а й подбати про його ефективне просування. Особливо це стосується маловідомих, але справді цінних українських проєктів — адже саме вони потребують підтримки, щоб знайти свого глядача чи читача. Мова і контент
89,9% молоді найчастіше споживають контент українською мовою, 43,8% — англійською, а 23,1% — російською.
Ці дані свідчать про низку викликів:
необхідність запуску ініціатив для поширення та популяризації українськомовного контенту;
послідовне впровадження державної мовної політики на всіх рівнях;
запровадження законодавчих обмежень на розповсюдження російськомовного контенту в аудіовізуальних та друкованих медіа.
Як популяризувати регіональні культурні ініціативи?
22,9% респондентів прямо вказують на складнощі з популяризацією регіональних культурних ініціатив, ще 38,7% погоджуються з існуванням такої проблеми, але бачать певний прогрес.
У відповідь на цей запит у Стратегії розвитку культури України на 2025–2030 роки передбачено підтримку локальних і національних ініціатив з боку держави та партнерств. Очікується розширення грантових програм у 2025–2027 роках.
За підтримки Українського культурного фонду та Українського інституту книги вже реалізовано понад 30 проєктів, спрямованих на просування локального продукту, промоцію української літератури та культурної спадщини в регіонах.
📎 Ознайомитися зі Стратегією можна на сайті www.culturestrategyukraine.org.
Як навчитися зберігати культуру?
36,8% молоді не знають, як зберігати нематеріальну культурну спадщину родини або регіону, але хочуть цього навчитися.
«Найбільше зацікавлених у таких знаннях — серед молодих людей віком 18–35 років. Оскільки більшість із них є випускниками ЗВО, найбільш ефективним способом поширення знань можуть стати інформаційні кампанії: дописи, відео, статті, курси, інтерв’ю. Також варто популяризувати вже наявні ресурси», — коментує членкиня МР МКСК Яна Сорока.
Для цього МР МКСК планує серію експертних зустрічей, щоб активно ділитися з молоддю напрацюваннями фахівців в галузі збереження культурної спадщини.
Цікаво, що 40,2% опитаних у межах дослідження не знають, де шукати інформацію про українську культуру, але мають бажання дізнатися. Це ще раз підтверджує: попит є — потрібно лише створити доступ.
Молодіжна рада ділиться добіркою ресурсів, на яких молодь може шукати інформацію про культуру та культурну спадщину:
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв).
Проєкт «Поліфонія» (тут зібрана українська пісенна спадщина з різних регіонів України).
Як молодь може долучатися до співпраці зі стратегічних комунікацій в Україні?
«Молодь готова бути активною стороною в цьому діалозі — ділитися думками та рекомендаціями з державними установами, для формування відкритого каналу комунікацій», — зазначає Яна Сорока.
Для покращення ситуації потрібна співпраця. Молодь може:
слідкувати за соцмережами та сайтом Центру стратегічних комунікацій;
підписатися на YouTube-канал SPRAVDI;
надсилати підозрілу інформацію, маніпуляції, фейки та інше інформаційне сміття в офіційний чат-бот ЦСКІБ.
З чого почати рух назустріч українській культурі?
Почніть із перегляду своїх підписок і плейлистів. Це не про галочку в to-do-лісті, а про щире зацікавлення українським контентом та його творцями — як сучасними, так і з минулих часів.
Час від часу відкривайте для себе українську культуру офлайн: театри, виставки, майстеркласи, лекції. Це допоможе знайти однодумців і створити свою «культурну бульбашку».
Нехай ваш метч з українською культурою міцнішає. У неї є чим вас здивувати й надихнути.
Дізнатися більше про роботу МР МКСК | Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
