На початку 2025 року Netflix випустив серіал «Юнацтво» («Adolescence») про вплив соцмереж та токсичних блогів на підлітків, який викликав гучне обговорення. Стрічка підсвітила руйнівні наслідки неконтрольованого онлайн-життя для тінейджерів та їхнього оточення.
Які загрози Мережі українські підлітки визначають для себе? Чи розуміють вони, як себе убезпечити? Що робити, щоб інтернет підсилював, а не лякав? Відповіді на ці запитання U-Report шукав разом з DW Akademie, провівши спільне опитування.
З 2020 року проєкт з медіаграмотності DW Akademie в Україні розробляє продукти для тінейджерів, проводить заходи, зокрема майстеркласи. Його аудиторія — покоління, що пішло до школи під час пандемії, а невдовзі стикнулося з викликами повномасштабної війни.
«У наших найближчих планах — провести у жовтні MIL Ideathon, на якому ми зберемо найактивніших представників індустрії медіаграмотності, щоб вони протягом трьох днів за підтримки менторів розробили можливі рішення проблем, які стосуються емоцій та поведінки підлітків в інтернеті. Переможців обере журі. А ще ми запросимо групу підлітків, щоб вони теж обрали своїх фаворитів. Розроблення найсильніших ідей ми профінансуємо», — розповідає Юлія Алексєєва, проєкт-менеджерка програми з медіаграмотності в Україні у межах проекту MediaFit DW Akademie.
Чи справді покоління альфа практично живе у ґаджетах?
67,5% підлітків спілкуються з друзями через месенджери та соцмережі, водночас 65,6% проводять час разом поза домом.
«Важливо розуміти, що за загальною категорією “підлітки” ховаються багато різних моделей поведінки, що залежать від статі, вікової групи, географії, особливостей локального соціокультурного контексту, виховання тощо», — пояснює Яна Бабак, тренерка з медіаграмотності DW Akademie.
Чи спілкуються підлітки наживо чи онлайн? Усе залежить від обставин. Наприклад, зараз серед підлітків багато внутрішньо переміщених осіб або тих, хто виїхав за кордон — для них соцмережі є єдиним способом підтримувати зв’язок із друзями.
COVID-19 і війна суттєво вплинули на можливість живого спілкування та спільного дозвілля. Тож часто все залежить від доступності місцевої інфраструктури: парків, майданчиків, лавок — усього того, що робить дозвілля на вулиці зручним і привабливим.
Кореляція пряма: є прикольна локація, де можна зустрітися з друзями, — є привід частіше виходити на вулицю. Тож там, де це сьогодні можливо та відносно безпечно, молодь продовжує проводити час разом офлайн.
Як в інтернеті вберегти менталку?
Понад 76% респондентів зазначили, що їм було некомфортно через щось побачене або взаємодію з іншими в Мережі.
«Мова переважно про шокуючий контент або негативну взаємодію з іншими користувачами — токсичні коментарі, повідомлення, а в гірших випадках — кібербулінг чи цифровий сталкінг», — розповідає Яна.
Часто йдеться про ретравматизацію — фото й відео наслідків обстрілів, руйнувань.
Як зменшити негативний вплив?
Принцип «less is more» — менше часу онлайн, менша кількість джерел інформації.
Дорослі в курсі. Круто, якщо в батьків є розуміння, який контент і з яких джерел споживає дитина. Так вони можуть бути їй підтримкою у разі негативного досвіду. Якщо ж змоги звернутися до батьків підліток не має, можна запитати поради в надійних дорослих (вчителів, друзів батьків, психолога у навчальному закладі) або зателефонувати на гарячі лінії довіри.
Не тримати в собі негативні емоції. Важливо проживати, проговорювати та ділитися переживаннями.
Базове правило онлайн-комунікації — повага. Кожен має право на самовираження, допоки це не порушує права інших.
«Усі мають право на власну думку. Думки можуть не збігатися — так буває, і це абсолютно нормально. Якщо ж хтось намагається зачепити вас свідомо токсичним чи пасивно-агресивним коментарем — варто памʼятати, що такий тон комунікації говорить не про вас, а лише про незадоволені особисті потреби та болі людини, яка обрала таку стратегію поведінки», — доповнює тренерка з медіаграмотності.
Як вижити в інтернет-хащах?
Половина опитаних (50,2%) хоча б раз відчували страх в інтернеті — через контент, коментарі чи особисті повідомлення.
Окрім безмежної кількості можливостей та користі, інтернет містить у собі цілий спектр цифрових загроз, що мають негативний вплив на емоційний стан та настрій підлітків.
Найпоширеніші із загроз такі: цільовий хейт у соцмережах або чатах (зокрема в онлайн-іграх чи групах), онлайн-грумінг, шкідливі челенджі / флешмоби (наприклад, «Синій кит»), створення нереалістичних стандартів життя та вигляду тіла, FOMO (страх упустити щось важливе).
«Будь-яка платформа несе в собі низку ризиків. Але це не означає, що підлітків треба відгородити від цифрового життя залізною завісою», — підкреслює Яна.
Як захиститися?
Кібергігієна first. Не надсилайте особисті фото, не клікайте підозрілий контент, не довіряйте незнайомцям.
Критичне мислення. Фото, відео, навіть голос можуть бути фейковими або змонтованими.
Фіксуйте порушення. Скріньте, зберігайте докази, звертайтеся до модераторів, кіберполіції. Не бійтеся натискати «Поскаржитися».
Що довше онлайн, то самотніше? Майже 30% учасників опитування почуваються самотньо як в онлайні, так і в офлайні.
«Перебування онлайн дійсно може підсилювати відчуття самотності. Йдеться про формування так званої “цифрової броні”. Підлітки почуваються вразливими, часто ховаються за аватарками, обліковими записами, “персонажами”. Це знижує навички щирого, відкритого спілкування в реальному житті», — пояснює Яна.
Онлайн-спілкування часто не має глибини. Реакції-емоджі, короткі коментарі створюють ілюзію контакту, але не дають відчуття справжнього звʼязку.
Алгоритми стрічок соцмереж можуть спекулювати на нашій потребі почуватися належними до спільноти однодумців, відтак формувати інформаційну бульбашку, «підкидаючи» лише однотипний контент. Це створює алгоритмічну ізоляцію.
Як це впливає на підлітків?
Перелічені фактори переростають у FOMO, втрату інтересу до офлайн-активностей, відчуття заздрості або ж меншовартості, самотності попри сотні підписників.
«Для збереження здорового балансу реального та віртуального життя можу порадити формувати власні кордони в інтернеті», — продовжує Яна.
Відпишіться від акаунтів, що викликають у вас заздрість. Контент має надихати, заохочувати, а не виснажувати чи фруструвати.
Мінімізуйте думскролінг. Натомість додайте розвивального контенту — наприклад, спробуйте слухати на фоні подкасти, пошукайте цікаві для вас творчі платформи.
Додайте у своє життя живої енергії. Спорт, волонтерство — ось де справжня корисна взаємодія.
Де в онлайні шукати позитив?
69,4% опитаних зазначили, що пишалися своїми досягненнями в інтернеті — від постів і творчих робіт до перемог у конкурсах.
«Публічне самовираження — важлива частина формування особистості. Але якщо самооцінка залежить лише від лайків — це хитка опора», — нагадує тренерка з медіаграмотності.
Потрібно знати свої права і вміти захищати свою інтелектуальну власність. Творчі роботи, викладені в Мережу, — авторські відео, зображення, музика тощо — можуть бути викрадені, скопійовані або використані без вашого дозволу.
Інтернет — це простір як безкінечних загроз, так і можливостей.
Уже в підлітковому віці можна створити власне цифрове портфоліо, яке демонструватиме досягнення, навички, стиль мислення. Водночас онлайн здатен зробити людей психологічно вразливими, розмити межу між реальним та віртуальним, поставити під загрозу приватність життя та безпеку особистих даних.
Починаючи з молодшого шкільного віку, батькам і вчителям важливо говорити дітям про конкретні цифрові навички, які допоможуть їм зростати свідомими, захищеними й активними.
Три умови безпечного та успішного юзання інтернету
Вчіться не лише дивитися, а й створювати: відео, тексти, арт, ідеї.
Перед будь-якою онлайн-дією ставте собі три запитання:
- Це безпечно для мене та інших?
- Це корисно?
- Це відповідає тому образу, який я хочу створити?Дотримуйтеся балансу онлайн/офлайн-життя, розвивайте критичне мислення та захищайте приватність.
Це три базових правила для виживання в сучасному диджиталізованому світі.
Про роботу DW Akademie в Україні | Facebook
Спецпроєкт для підлітків «Колайдер» Instagram | YouTube | TikTok
