Згідно з опитуванням U-report, 42% респондентів відповіли, що у їхній школі піднімали теми з сексуальної освіти. Але висвітлені вони були на трієчку. Про що варто знати, у якому віці та від кого? Спробуємо розібратись, що насправді собою являє статева освіта.
З якого віку можна говорити про це?
У Нідерландах статева освіта починається із 4-річного віку, у Норвегії та Швеції з 7-річного. Головне завдання занять у такому ранньому віці – закласти розуміння, що тема «звідки беруться діти», це щось звичайне, щось, чого не потрібно соромитись.
Якщо подавати інформацію правильно, у відповідності до віку і сформованості сприйняття дитини, то вона буде готова до того, з чим потрібно буде відповідально знайомитись у майбутньому.
Під час статевого дозрівання мозок підлітка хоче розуміти, що з ним коїться: відбувається усвідомлення власної сексуальності через біологічні процеси та психологічні. На жаль, в сучасній шкільній програмі немає повного переліку тем, у яких варто розібратись. А головна помилка статевої освіти в школі у тому, що розмова починається з негативу: венеричні захворювання, передчасна вагітність, домагання… При цьому абсолютно ігнорується позитивна частина статевого життя. Такий підхід блокує комунікацію, відкритість і готовність запитувати.
У якій формі варто викладати тему?
9% респондентів підтримало варіант «онлайн-лекції та вебінари», який є дуже хитким. З одного боку онлайн-формат дозволяє відмежуватись, почуватись комфортніше, бо за тобою ніхто не спостерігає. Але з іншого – дуже мала кількість навчальних ресурсів сертифіковані та дають інформацію правильно. Їх важче контролювати і ніхто не несе відповідальність за наслідки такого «навчання».
Найкращий підхід – лекції спеціалістів, які не лише дають інформацію, але й навчають правильно до неї ставитись. І звісно, в рамках школи. Бо саме вона є тією установою, яка привчає отримувати знання систематично та обов’язково. А знання власної статевої поведінки є такими ж важливими знаннями, як і решта предметів.
“Діти самі про все дізнаються. Інтернет є в кожному домі”
U-репортер, Вінниця
І цього варто боятись. Бо ми відкриваємо пошуковик через конкретну потребу: дізнатись у Google «як перервати вагітність», зрозуміти, що таке «порнографія» та інше. Дитина дізнається, але не те, що потрібно і неправильно. Окрім жахливих наслідків самодіяльності, можуть бути наче і не надто жорстокі, проте на все життя: викривлене сприйняття власної сексуальності, комплекси та стереотипний підхід до статевого життя, який людина запозичила з колись переглянутих перших відео.
Інтернет – благо лише у випадку адекватних для психіки і правдивих джерел.
