Опитування Блог Про нас U-репортери Чат-бот Звіти Наші партнери Приєднатися
Приєднуйся до U-Report, твоя думка важлива!
ІСТОРІЯ
Детальніше про те, що замовчується
Пройшла акція #16днів проти гендерно обумовленого насильства, яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. А U-Report долучився до неї в цьому році.

Що таке “сексуальне насильство”?

Юридичне визначення поняття «сексуальні домагання» в українському законодавстві навряд можна назвати вичерпним. Воно є в законі «Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків».
Там пропонується таке трактування: сексуальні домагання — це дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (дотики, поплескування), що принижують чи ображають людей, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.

Що розуміється під сексуальним насильством?

Найновіший міжнародний документ, який містить означення сексуального насильства (sexual violence), — це Стамбульська конвенція 2011 року. Згідно з нею, сексуальне насильство — це такі форми свідомої поведінки:
  • вчинення, без згоди, вагінального, анального або орального проникнення сексуального характеру в тіло іншої особи з використанням будь-якої частини тіла або предмета;
  • вчинення інших актів сексуального характеру з особою без згоди;
  • примушення іншої особи здійснювати акт сексуального характеру, без згоди, з третьою особою.
Саме сексуальне насильство вважається одним із найбільш травматичних і найпоширеніших порушень прав людини.
Різновидом сексуального насилля є сексуальні домагання (sexual harassment) — будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної або фізичної поведінки сексуального характеру з метою або наслідками завдати шкоди гідності людини, зокрема шляхом створення загрозливих, ворожих, таких, що принижують гідність, образливих і агресивних умов.

Що каже статистика?

За опитуванням U-Report, 67,2% респондентів вважають, що в Україні існує проблема сексуального насильства.


Серед тих, хто стикався з сексуальним насильством, 40,1% стверджують, що мали досвід примусу до фізичної близькості; 27,3% - стикалися з погрозами; 25,8% - зі словесними образами сексуального характеру.




Існують різні стереотипи та міфи щодо того де трапляються випадки сексуального насилля та хто його здійснює. Більшість вважає, що здійснюють його незнайомці пізно ввечері на темній вулиці. За опитуванням U-Report Ukraine найчастіше це траплялось у громадському транспорті (31,7%), у барі/кафе, клубі (30,7%) та на навчанні (13,6%).


Щодо того, хто ж все-таки здійснював акти сексуального насильства - 65,8% незнайомі люди і 28,6% друзі, знайомі і родичі.
Дані очевидно доводять, що в Україні існує тема сексуального насильства, але поки про неї мало хто говорить, а якщо брати до уваги ще можливість “віктимблеймінгу”, то деякі і бояться за це говорити.

Віктимблеймінг

Віктимблеймінг, або звинувачення жертви (від англ. victim blaming) — це повне або часткове перекладання відповідальності за злочин на постраждалу; ствердження того, що саме її дії (так звана віктимна поведінка) призвели до цього злочину.
Одну з головних причин поширеності цього способу реагувати на злочин визначили фахівці з університету Південного Коннектикуту:
«Люди обвинувачують жертву, щоб дистанціюватися від неприємного випадку, ствердити цим власну невразливість. Упосліджуючи постраждалих, ми окреслюємо їхню відмінність: “Я не схожа на неї, чиню інакше, отже, зі мною такого не станеться”».
Інакше кажучи, обвинувачення жертви — це хибний спосіб захистити власну психіку від болісного усвідомлення непередбачуваності життя і непевності майбутнього. нерідко висміюють через залишений у задній кишені гаманець. Більше про це явище дізнавайтесь у статті.

Інші причини мовчання

Ними можуть бути страх перед кривдником, недовіра до правоохоронних органів, що вони щось зможуть вдіяти, страх втратити гідність та інші. В різних країнах є приголомшливі факти “захисту” жертв сексуального насильства. Наведемо деякі приклади:

Афганістан - за законом не зґвалтування є злочином, а секс поза шлюбом. Тому покарання (до 15 років ув’язнення) призначається саме за це і його може отримати і сама жертва (є реальні приклади).

Вірменія - традиції покладають провину й сором на жертву зґвалтування. Закон не має чіткого означення зґвалтування у шлюбі як злочину.

Зімбабве - є міф, що секс із незайманою лікує від СНІДу. Близько 70% жертв у віці 11–16 років.

Індія - зґвалтування у шлюбі (при спільному проживанні) не є злочином. Через консервативні традиції жертви не повідомляють про зґвалтування. У 98 % зґвалтувань жертва знала насильника.

Туреччина - за опитуванням 2003 року, 33 % поліцейських погодилися, що «окремі жінки заслуговують зґвалтування»; суттєвий віктимблеймінг.

Шрі-Ланка - справи про зґвалтування розглядають (у середньому) від 2 до 6 років. 96,5 % ґвалтівників не було покарано. Через консервативні традиції жертви не повідомляють про зґвалтування.

Більше про закони та сексуальне насильство в різних країнах тут.

Чи тема сексуальних домагань - табу в Україні?

Оксана Покальчук відповіла:
“Усе ще так. Є невелика група активісток, які пробують із цим працювати. Наприклад, публічно пишуть про свій досвід і закликають інших жінок говорити про сексуальні домагання на роботі.”
Одним з прикладів такого заклику була акція #ЯНеБоюсьСказати та #MeToo, яка поширилась в мережі Інтернет дуже швидко та набрала неймовірно велику кількість відгуків.
“Що більше жінок почують, що можуть захистити свої права, то більше шансів на те, щоб в Україні не дискримінували людей за статтю.”

Правила безпеки у випадку насилля

  1. Не відповідати агресією на агресію;
  2. Не кричати, не злитися і не плакати;
  3. Не залишатися наодинці і залучитися підтримкою близьких людей;
  4. Ввічливо відмовитись від того, що вам не підходить, і рішуче - від того, що може бути небезпечним;
  5. Необхідно усвідомити свою позицію в родині, таким чином змінивши ставлення кривдника до себе;
  6. Намагатися говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко передаючи свої почуття і переживання;
  7. Ваші жести і міміка не повинні викликати агресію з боку кривдника;
  8. Будьте сильною і впевненою в собі особистістю!
Джерело: la-strada.org.ua
Зверніться по допомогу до Національної «гарячої лінії» з питань протидії насильству та захисту прав дитини за телефоном: 0 800 500 335 / 116 123, або зв'яжіться з психологом в розділі «Консультації» на сайті Teenergizer.
Ці люди змінюють країну на краще
Про U-репортерів
UNICEF logo