Щороку медіа висвітлюють різні скандали в закладах вищої освіти: мовні конфлікти, випадки сексизму, корупції, маніпуляції зі вступом. Конфлікти замовчують, поки вони не стають надто гучними та не виходять за межі самого вишу. Чи можливо ладнати проблеми до настання катастрофи і яку роль має відігравати студентська спільнота та органи студентського самоврядування (ОСС), щоб голос молоді був почутий без протестів і плакатів?
Українська Студентська Ліга та U-Report разом зʼясовували ставлення молоді до ОСС та їхньої ефективності.
«Працюючи на національному рівні, команда Української Студентської Ліги щодня робить важливі кроки з метою посилити голос українського студентства. Для цього нам треба розуміти, з якими проблемами стикаються активісти та ті, хто долучається до самоврядування», — підкреслює Данило Щоголь, перший заступник голови виконавчої колегії ГС «ГС Українська Студентська Ліга».
Чи достатньо знають студенти про ОСС?
38,2% опитаних знають лише про загальні речі, повʼязані з діяльністю ОСС; 13,1% взагалі не чули про роботу студентських органів. Такі результати підсвічують проблему слабкої комунікації та недостатнього розуміння студентами своїх прав і можливостей.
«Ми розуміємо, що головна робота з підвищення обізнаності із діяльністю ОСС відбувається всередині університетів. Саме там формується культура самоврядності — від старости до голови ОСС. Тому Українська Студентська Ліга працює над інституційним розвитком ОСС, проводить освітні програми, створює проєкти під різні цільові аудиторії, що розширюють можливості студентів, і співпрацює з лідерами думок, щоб підсилити позиції ОСС», — зазначає Христина Савейко, голова виконавчої колегії ГС «ГС Українська Студентська Ліга».
Чи багато студентів долучаються до ОСС?
31,3% респондентів є учасниками ОСС; ще 17,4% були учасниками раніше. Це високі показники. Водночас 31,6% студентів не брали й не хочуть брати участь у такій діяльності.
Основні барʼєри такі: велике академічне навантаження, фінансова нестабільність, низька поінформованість, стале скептичне ставлення до ефективності студентського самоврядування, брак практичних вигод від участі, соціальні бар’єри та страх відповідальності, а також конфліктні ситуації та бюрократичні складнощі.
«Через низьку обізнаність серед студентів поширюються хибні уявлення про ОСС. Якщо немає видимих змін, вони можуть сприймати його як структурний елемент, що існує лише на папері, а не як реальний механізм впливу», — пояснює проблему Софія Панасюк, голова студентської ради Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Що може мотивувати студентів долучатися до ОСС?
Найбільшими мотиваційними факторами, що спонукають молодь долучатися до діяльності ОСС, є такі:
можливість впливати на ухвалення рішень у закладі освіти (47,9%);
покращення навичок лідерства, комунікації, управління (45,5%);
можливість отримати додатковий досвід та розширити соціальні зв'язки (52,7%).
Органи студентського самоврядування — це безпечний простір для втілення сміливих ідей, розвитку особистісних та професійних якостей і долучення до проактивної спільноти лідерів, котрі змінюють свої спільноти.
Як подолати основні бар’єри? Найбільшим барʼєром для участі в діяльності ОСС молодь вказала відсутність часу, вільного від навчання або роботи (55,1%).
Як з цим працювати?
Показати вигоду від участі. Нетворкінг із бізнесом, владою, ГО. Досвід лідерства, управління, адвокації, комунікації.
Залучати до реальних процесів. Співпраця з адміністрацією та партнерами, зокрема щодо фінансування.
Запровадити гнучкі формати. Дозволити брати участь у вибраних проєктах, застосовувати систему Open Task, онлайн-можливості.
Оптимізувати розподіл ролей. Дати можливість студентам обирати завдання, що відповідають їхньому ритму життя.
«Ключове — це зробити участь в ОСС ресурсом, який допомагає студентам розвиватися, отримувати бенефіти та формувати скіли для майбутньої кар'єри. Це трансформує саму систему залучення навіть для найбільш зайнятих студентів», — запевняє Парасковія-Жанна Сідак, заступниця голови контрольно-ревізійної комісії студентського парламенту Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
На другому за вагою місці серед барʼєрів — низька зацікавленість у діяльності ОСС (51,6%).
Як з цим працювати?
Провести анонімні опитування та відкриті зустрічі, щоб зрозуміти причини пасивності молодих людей.
На основі отриманих даних адаптувати формати заходів, оптимізувати графік і налаштувати комунікацію з найменш залученими групами.
Впровадити систематичний зворотний зв’язок та публічні звіти про зміни, щоб підвищити довіру до ОСС і залучити більше студентів.
«Прозора комунікація та врахування думки студентів допоможуть активізувати їхню участь», — зазначає Вероніка Вєрємєєва, голова сенату студентської організації НУБіП України.
Як створити дієву систему? Низький відгук студентської спільноти стає головною перепоною у роботі ОСС (50,3%), адже його учасники втрачають мотивацію з тієї причини, що не бачать зацікавленості інших.
На думку Івана Вертебного, колегіанта з проєктної діяльності УСЛ, та Вероніки Вєрємєєвої, голови сенату студентської організації НУБіП, щоб ОСС справді працювали, треба зрозуміти причини пасивності студентів шляхом регулярних опитувань та зустрічей. Важливо адаптувати формати заходів, оптимізувати графік і залучати студентів, для яких це може бути корисним. Крім того, потрібно створювати відкриті платформи для комунікації, де кожен студент може запропонувати ініціативу. Масові заходи, фокус-групи та співпраця з викладачами допоможуть виявити актуальні потреби молоді.
Що студенти можуть отримати в ОСС?
Досвід та зв’язки, які допоможуть у майбутньому.
ОСС — це унікальний майданчик для набуття реального досвіду роботи. Спілкуючись із викладачами, адміністрацією та партнерами, ви розширюєте своє коло знайомств.
Вплив на ухвалення рішень в університеті та його розвиток.
Ваша участь сприятиме формуванню освітнього процесу, покращуватиме умови навчання та проживання, ініціюватиме зміни, які зроблять студентське життя комфортнішим та цікавішим.
Підвищення навичок комунікації, лідерства та менеджменту.
«ОСС — це школа лідерства, де кожен отримує можливість розвинути організаційні здібності, навчитися вести переговори, працювати в команді та ухвалювати відповідальні рішення. Ці навички цінуються у будь-якій сфері — від бізнесу до державного управління», — стверджує Анжеліка Кульчицька, голова студентського уряду Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Студенти самі визначають, будуть ОСС формальністю чи дієвим інструментом впливу.
«Ми хочемо, щоб студентство бачило в ОСС не просто студентську ініціативу, а частину великого процесу змін у країні. Студенти повинні усвідомлювати, що їхній голос має значення, а самоврядування — це про можливість впливати на університет, академічну спільноту і, як наслідок, на всю країну. Для нас важливо, щоб студентське самоврядування сприймали не як щось абстрактне, а як реальний майданчик можливостей», — підсумовує Христина Савейко, голова виконавчої колегії ГС «ГС Українська Студентська Ліга».
Долучайтеся до ОСС — впливайте на своє майбутнє!
Дізнатися більше:
УСЛ – офіційний сайт Instagram з можливостями для молоді
