Двоє біжать марафон: одна людина стартує на початку траси, а друга — за кілька кілометрів позаду. Авжеж, обом дозволено бігти. Але чи можна створені умови назвати рівними?
Схожа ситуація й у питанні забезпечення гендерної рівності. Формально права гарантовані всім. Але на практиці жінки часто стикаються з бар’єрами, яких чоловіки можуть навіть не помічати. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, світові знадобиться ще 134 роки, щоб досягти повного гендерного паритету.
Який шлях до рівності проходить Україна? І що про це думає українська молодь? Ми в U-Report взялися це зʼясувати за допомогою опитування, проведеного спільно з ООН Жінки в Україні.
Чому важливо проводити опитування щодо рівності прав?
Досягнути кращих результатів у сфері гендерної рівності можливо за умови чіткого розуміння прогалин у цій сфері, фіксації результатів багаторічної діяльності різних органів державної влади, громадських організацій, партнерів з розвитку, приватного сектору, медіа тощо. А також якщо дослухатися до рекомендацій щодо того, як ці прогалини можна заповнити, а результати покращити. Опитування як універсальний метод дослідження якраз і дозволяє це зробити.
Крім того, важливо здійснювати порівняння даних опитувань, проведених з певною періодичністю, щоб відстежувати зміни та тенденції у ставленні молоді до питань гендерної рівності. Адже рішення в межах молодіжної політики та програм підтримки й розвитку молоді мають базуватися на актуальних та достовірних даних.
Рівність в Україні: погляди жінок і чоловіків
42,9% респондентів-чоловіків вважають, що в Україні жінки та чоловіки мають рівні можливості. Натомість 51,2% опитаних жінок відповіли, що чоловіки все ж мають більше можливостей.
Оцінка наявності рівних можливостей у жінок і чоловіків може різнитися через різний досвід гендерної нерівності, з якими стикаються жінки й чоловіки в суспільстві. Оскільки жінки частіше мають справу з проявами нерівності, серед них більше тих, хто вважає, що чоловіки мають більше можливостей.
Гендерна політика — це зусилля, спрямовані на врахування різних потреб та інтересів, створення рівних можливостей та досягнення рівнозначних результатів для різних гендерних і соціальних груп.
У яких сферах нерівність можливостей / прав відчувається найбільше?
Респондентки так ранжували сфери, у яких вони стикаються з нерівністю:
Розподіл домашніх обов'язків — 69,7%.
Оплата праці та кар'єрне зростання — 65,6%.
Політика та представництво у владі — 60,5%.
ООН Жінки в Україні надає життєво важливу підтримку урядовим партнерам і громадянському суспільству задля захисту прав жінок і просування гендерної рівності.
Зусилля організації зосереджені на трьох ключових напрямах:
Врядування, лідерство та «Жінки, мир, безпека» (WPS).
Розширення економічних можливостей і масштабування.
Гуманітарне реагування й координація, що гарантує центральне місце для голосів і потреб жінок у цих процесах.
ООН Жінки бере активну участь у підтримці інтеграції України до ЄС та перенесенні гендерних норм ЄС у національні законодавство та політику.
Так, у 2024 році Міністерство економіки України спільно з ООН Жінки за підтримки Офісу першої леді та уряду Швеції розпочали втілення в Україні національної інформаційної кампанії «Звісно, зможеш!», мета якої — сприяти подоланню гендерних стереотипів щодо професійного розвитку жінок, привернути увагу до проблеми гендерного розриву в оплаті праці та закликати спільно підтримувати професійну реалізацію жінок та їхнє рівне представлення в усіх сферах життя суспільства.
Загальна мета — до 2030 року досягти скорочення гендерного розриву в оплаті праці з 18,6% до 13,6%.
Як жінки відчувають дискримінацію?
66,2% жінок повідомили, що стикалися з дискримінацією через стать.
70,1% мають знайомих із таким досвідом.
Найпоширеніші ситуації дискримінації, на які вказали опитані:
Чули жарти або коментарі, що принижують дівчат / жінок, — 71%.
Чули сексистські коментарі (образливі висловлювання, що принижують людей за ознакою статі) — 69,7%.
Помічали випадки дискримінації за статтю на роботі або в навчальному закладі — 36%.
Найгостріші проблеми
За результатами опитування, перша трійка проблем у сфері прав жінок в Україні така:
Домашнє насильство — 77,3%.
Сексуальні домагання — 68,1%.
Гендерні стереотипи — 59,5%.
Одна з головних причин існування гендерної нерівності — поширеність гендерних стереотипів у суспільстві. Молодь здатна прискорити подолання цих стереотипів, зокрема завдяки новим та свіжим поглядам на проблему та її розв’язання.
Молодь як рушії змін
Структура ООН Жінки працює над посиленням активності молодих жінок і чоловіків, у тому числі представників/-ць молодіжних організацій, і підтримкою можливостей для них стати агентами/-ками змін шляхом використання партнерства між поколіннями та зміцнення здатності молодих людей брати участь в ухваленні рішень щодо гендерної рівності та розширення прав і можливостей для жінок, а також завдяки збільшенню представництва голосів молоді на всіх рівнях.
Що сприяє гендерній рівності?
Молодь вважає, що найбільше сприятимуть позитивним зрушенням у цій сфері такі заходи:
Запровадження жорсткішого законодавства щодо дискримінації та домашнього насильства — 69,6%.
Рівний розподіл домашніх обов'язків у сім'ях — 47,8%.
Більше жінок у владі та на керівних посадах — 39,2%.
2024-й був роком виборів. У світі відбулися прямі президентські вибори у 31 країні, і явка виборців на них була рекордною. Проте лише п’ять жінок були обрані главами держав, а жіноче політичне лідерство все ще залишається винятком, а не нормою. Так, в Україні наразі лише 22% парламенту складають жінки. У Кабінеті Міністрів лише п’ять жінок поміж 21 урядовця. Одна жінка очолює область, а серед чинних мерів лише дві жінки — у Полтаві та Запоріжжі.
Тож для того, щоб вплинути на ситуацію, ООН Жінки проводить навчання для тренерок і тренерів з жіночого політичного лідерства й підготовки кандидаток для участі у виборах. 35 тренерок і тренерів уже навчилися ефективних комунікацій, фінансового планування, фандрейзингу та управління виборчою кампанією, щоб згодом долучитися до підготовки кандидаток до участі в перших та наступних повоєнних виборах на місцевому рівні.
Позитивна динаміка
57,2% опитаних вказали, що відчувають зміни на краще у ставленні до прав жінок в українському суспільстві за останні роки.
У 2024 році Україна звітувала на міжнародному рівні про прогрес у сфері гендерної рівності за останніх п’ять років. До основних досягень віднесено:
Захист прав жінок під час війни.
Збереження та зміцнення інституційного гендерного механізму.
Розширення економічних можливостей для жінок.
Реагування на гендерно зумовлене насильство.
Створення більших можливостей отримати допомогу для постраждалих від дискримінації та насильства.
Збільшення участі жінок у секторі безпеки та оборони.
Чому боротьба за рівні права — справа і жінок, і чоловіків?
43,6% жінок зазначили, що основним бар'єром для їхнього долучення до підтримки гендерної рівності протягом останнього року була відсутність знань про те, як можна приєднатися.
Найбільш поширеною відповіддю чоловіків на запитання «Що завадило вам більше долучатися до підтримки гендерної рівності протягом останнього року?» стала така: «Не бачу потреби активно долучатися, але підтримую ідею рівності» (30,8%).
Багато хто вважає, що гендерна тематика стосується лише жінок. Це не так. Вона стосується всіх. І досягнення позитивних змін неможливе без активного долучення якомога більшої кількості жінок, чоловіків та інших груп.
Чоловіки можуть покращити своє становище шляхом подолання різних гендерних проблем, які є характерними для їхньої групи. Це такі:
менша тривалість життя;
більша кількість нещасних випадків на робочому місці;
більший відсоток самогубств;
недостатньо можливостей для догляду за дітьми;
токсична маскулінність тощо.
Концепція комунікації у сфері гендерної рівності визначає такі основні напрями роботи для побудови рівноправного суспільства:
Поширення інформації про гендерні проблеми чоловіків та шляхи їх розв’язання.
Інформування про чоловіків, які підтримують гендерну рівність.
Багато років поспіль ООН Жінки реалізовує ініціативу HeforShe («Він для неї»). Сьогодні вона об’єднує понад 2 мільйони активістів по всьому світові, які поряд із жінками відстоюють їхні права та домагаються значущих змін у сфері гендерної рівності.
Що потрібно робити, щоб зміни були сталими?
Питання гендерної рівності має бути інтегроване в усі сфери суспільного життя — від освіти й охорони здоров’я до економіки, політики та відбудови країни. Робота в цьому напрямку повинна бути не лише системною, а й чутливою до сучасних викликів і відкритих можливостей. Один із головних викликів сьогодні — це мінімізація наслідків війни для різних соціальних груп. Водночас важливо використовувати й стратегічні можливості, зокрема процес євроінтеграції, який створює додатковий імпульс для гармонізації національної політики з європейськими стандартами рівності.
Україна вже ухвалила понад 200 індикаторів для моніторингу гендерної рівності, частина з яких стосується представництва жінок на керівних посадах. А нова Загальна рекомендація №40 Комітету ООН із ліквідації дискримінації щодо жінок закликає до рівного (50%) й інклюзивного представництва у всіх сферах ухвалення рішень.
Завдяки гендерно відповідальному законодавству можливе впровадження такої освіти, яка промотуватиме та навчатиме засад побудови справедливого суспільства, в основі якого лежать права людини та гендерна рівність, а засвоєні знання та навички на всіх рівнях та на різних життєвих етапах позитивно впливають на культурні трансформації та сприяють руйнуванню стереотипів.
Програми та ініціативи з підтримки жінок в Україні:
SheMade: досліджувати та відновлювати Україну — кампанія, створена ООН Жінки в Україні разом із Marie Claire Business задля дослідження жіночого підприємництва.
She Drives — пілотний проєкт з навчання та працевлаштування водійок автобусів.
Безкоштовний онлайн-курс «Будую свій шлях».
Ініціатива «Women For The Future», покликана допомогти українкам, які втратили роботу і/або дохід через війну, знайти нові можливості для працевлаштування та професійного розвитку.
«Звісно, зможеш» — національна кампанія для подолання гендерних стереотипів.
Висновки
Гендерна рівність — це не стан, якого можна досягти раз і назавжди. Це процес, який потребує постійної уваги, дій та адаптації до нових викликів. Історія розвитку цієї теми свідчить: навіть досягнуті результати можуть бути втрачені, якщо послабити зусилля або припинити підтримку ініціатив з боку держави, суспільства та міжнародних партнерів.
Щоб зміни були сталими, важливо працювати над досягненням не лише рівних прав і можливостей, а й рівних результатів — це коли статистика, практика та щоденний досвід підтверджують існування рівності.
Регулярний моніторинг, системна робота над подоланням стереотипів, політична воля, участь молоді, якісна освіта, залучення чоловіків і врахування потреб різних соціальних груп — усе це має стати частинами спільного курсу на побудову справедливого й рівноправного суспільства.
