Було б чудово заглянути в шухляду, а там вона — креативність. Дістаєш її і відразу починаєш фонтанувати непересічними ідеями. Звучить привабливо, але в дійсності все працює трохи інакше. Разом із креативною копірайтеркою EdEra Анною Лип'ятських з'ясовуємо, де насправді захована креативність і чи ховається вона взагалі.
Креативність: вроджений дар чи набута навичка?
Писати сценарії рекламних роликів, готувати щось незвичне на вечерю чи оформлювати нестандартно презентацію — різних навичок, у яких люди застосовують креативність, багато. Загалом творче начало в людині — це завжди пропорція вродженого та набутого. Набуту частину можна розвивати протягом усього життя, і це добра новина.
Щоб знайти наукове пояснення цього явища, можна звернутися до нейробіології.
«Раджу почитати праці на кшталт "The Runaway Species: How Human Creativity Remakes the World" Девіда Іглмена. Він нейробіолог, викладає в Стенфорді й має в доробку не одну книжку про роботу людського мозку. Зверніть увагу також на Скотта Кауфмана — психолога, ведучого "The Psychology Podcast" й автора колонки "Beautiful Minds" для видання "Scientific American"», — рекомендує Анна.
Інструменти для розвитку креативності
Ось перша трійка інструментів, які молодь назвала помічними для розвитку та збереження креативності:
Музика або інші види мистецтва — 60,7%.
Спілкування з людьми, які надихають, — 50,6%.
Вільний час на роздуми — 40,2%.
«Якось я натрапила на таку гарну метафору, засновану на порівнянні з телефоном: ідеї не можуть до вас “додзвонитися”, якщо лінія постійно зайнята. “Зайнято” — це про щільний графік, у якому не залишається простору для кіно, художньої літератури, медитації, спорту та прогулянок. Щоб генерувати нестандартні рішення, мозку потрібен вільний ефір», — підкреслює Анна.
Креативність починається з турботи про власний фізичний і ментальний стан.
Крім того, креативності сприяють прості дії, наприклад, такі:
Пройдіться новою дорогою — до офісу, магазину чи просто навмання. Прогулянки на самоті незнайомими вулицями, споглядання нової місцевості — це спосіб розвантажити голову й звільнити простір для ідей. Що частіше ви робите щось інакше, не за звичкою, то гнучкіше мислите.
Навмисно себе обмежте. Вигадайте історію, не вживаючи прикметників. Придумайте слоган, використовуючи тільки слова на літеру «с». Приготуйте нетиповий сніданок, але з тих продуктів, що вже є в холодильнику. Хоч як це дивно, але обмеження часто стимулюють краще, ніж цілковита свобода.
Запишіться на йогу, балет, танці чи влаштуйте заняття вдома на килимку. Коли ми перемикаємося на тіло, починають працювати інші групи нейронів. Кажучи образно, генератор ідей трохи відпочиває, щоб потім запропонувати щось цікаве.
«Роблю щось нове, і якщо не виходить геніально з першого разу — кидаю»
47,1% опитаних потребують більше можливостей для прояву креативності. Часто молоді складно зрозуміти, з чого почати. До того ж хочеться, щоб відразу все вийшло — якщо не геніально, то хоча б зібрало декілька тисяч лайків у соцмережах.
Ми слухаємо й не засуджуємо, бо, зізнайтеся, в кого такого бажання не виникало хоча б раз? Але є інший шлях.
Якщо є поклик до творчості, не обов’язково відразу створювати щось «велике». Можна почати з простого: сторіз, пост, фото чи відео на телефон. Головне — отримувати задоволення від процесу, а не гнатися за миттєвим результатом.
Психологи радять час від часу робити крок назад і запитувати себе: «Яку саме потребу я зараз намагаюся задовольнити?» Якщо головна мотивація — отримати схвалення чи увагу, можливо, це більше про самореалізацію або бажання бути почутим, аніж про творчість як таку. І це нормально! Просто важливо розуміти, що креативність — це насамперед не про результат, а про спосіб мислення, майндсет. «Це коли уяву не стримують рамки, коли помилки — не поразки, а нові напрями».
Де шукати креативне комʼюніті?
38% опитаних молодих людей хочуть брати участь у проєктах на кшталт хакатонів, артлабораторій, стартап-челенджів; ще 37,3% відповіли, що «можливо» хотіли б. «З мого досвіду, дуже помічне професійне навчання. Воно дає не тільки знання, а й корисні контакти та додаткові можливості. Наприклад, під час навчання на курсі “Сценаристика” від "Litosvita" мене додали у величезну телеграм-групу — з обговореннями, можливостями та новинами у сфері кіно, сценаристики, відеопродакшену», — радить Анна.
Крім навчання, спробуйте:
Відвідувати профільні події — фестивалі, лекції, мітапи у своїй сфері.
Стежити за професійними каналами та медіа — вони часто публікують оголошення про проєкти, конкурси тощо.
Бути активними у спільнотах — іноді один короткий коментар відкриває шлях до участі у класному проєкті.
Якої підтримки потребує молодь для розвитку креативності?
В топі інструментів / засобів такі:
Тренінги чи творчі майстерні — 50,8%.
Доступ до інструментів, матеріалів або обладнання — 50,3%.
Фінансування творчих проєктів — 41,6%.
Один зі способів підживити свою креативність — вчитися нового й випробовувати здобуті знання на практиці.
EdEra створила для молоді онлайн-курс «Окей, ґуґл: як стати підприємцем?» — він підкаже, як креативити в ролі творця бізнесу. А у вайбер-каналі для школярів та молоді команда часто проводить конкурси, у межах яких можна вільно проявляти свою креативність — знімати відео, пропонувати ідеї для стікерпаків чи постів і потім бачити, як це втілюється в реальність. Це безпечний простір, де можна тренуватися з генерування ідей і знайти підтримку.
Креативність як рушійна сила
Молодь оцінила важливість креативності для майбутнього країни на 4,37 з 5. Найбільш популярні сфери, у яких молодь уже проявляє свою креативність:
IT і технології — 61,6%.
Медіа та комунікації — 53%.
Мистецтво і креативні індустрії — 47,5%.
Україна тримається не лише на мужності, а й на інноваціях. Тому креативного оновлення сьогодні найбільше потребують сфери, які формують майбутнє країни:
Освіта — щоб навчати критичного мислення, громадянської відповідальності, розуміння світу. Причому освітні продукти мають бути якісними. Молодь можна залучати як до їх розроблення — у складі EdTech-команд, так і до реалізації ініціатив — у ролі фасилітаторів або менторів для однолітків і підлітків. Наприклад, EdEra разом із міжнародною організацією IREX розробили «Very Verified 2.0: онлайн-курс із медіаграмотності». Він пояснює, як орієнтуватися в інформаційному просторї, розпізнавати маніпуляції, мову ворожнечі, дезінформацію, пропаганду та бути стійкими до них.
Економіка, зокрема через розвиток малого бізнесу, технологічних та культурних стартапів. Молоді потрібна підтримка: гранти, акселератори, менторство, приклади однолітків, яким вдалося.
Міжнародні комунікації. Говорити про Україну так, щоб нас чули, розуміли й підтримували. Створювати формати, у яких молодь може бути амбасадорами країни: мистецькі резиденції, участь у міжнародних проєктах, стажування або культурні обміни. Наприклад, нещодавно агенція EdComms by EdEra розробила концепцію адвокаційної кампанії для щорічної експедиції УАЛ у ЄС й розповіла, як пересічний європеєць може підтримати Україну, окрім як донатами.
Тому команда EdEra радить на кого підписатися, кого подивитися й що почитати про креативність.
Читати й підписатися:
Ukraїner — приклад того, як культура, мова й локальні історії стають частиною великого наративу про країну.
«Локальна історія» — медіа про українське минуле без пафосу, але з повагою. Їхні відео, аудіо й тексти — це приклад креативного підходу до історичної журналістики.
Drama Queen Agency — креативна агенція, яка впізнавано й впевнено працює у стилі добрих віршованих текстів, що просто промовляють про складне й важливе.
Вчитися:
EdEra
Prometheus
Litosvita
Cultosvita
«Культурний проєкт»
Bazilik School
KAMA
Шукати можливості:
House of Europe — можливості для культури й креативних індустрій, освіти та роботи з молоддю, медіа.
U for Youth — можливості для молоді в межах програм Представництва ЮНІСЕФ в Україні та дружніх організацій.
Багато-багато читайте, дивіться хороші фільми, відвідуйте мистецькі події — це база для підтримки вашої креативності. І памʼятайте: «Креативність — це свобода створювати щось нове з усього, що ви знаєте і вмієте».
Більше про EdEra на сайті | в Instagram
