Сукупність найменших щоденних дій здатна спричинити масштабні зміни. Поділяючи це переконання, U-Report разом з активістами Молодіжної ради ЮНІСЕФ в Україні провели опитування, присвячене екозвичкам та кліматичній політиці. Його результати обговорюємо з Карішмою Кадьян, експерткою ЮНІСЕФ з напряму WASH (Water, Sanitation and Hygiene) та клімату.
Звичка має значення?
Наші повсякденні дії здатні наблизити бажаний результат, якщо вони системні. З цим твердженням погоджуються 62,6% опитаних молодих людей, які переконані: щоденні звички можуть протидіяти зміні клімату. Для цього молодь найчастіше практикує:
Використання екосумки та багаторазових контейнерів — 67,1%.
Раціональне використання води — 47,6%.
Зменшення використання пластику — 45,6%.
«Прості кроки набувають особливої ваги там, де війна зруйнувала інфраструктуру й ресурси стають дефіцитом. Тому цього року ЮНІСЕФ в Україні акцентує увагу на трьох напрямах: збереження води, правильне поводження з відходами та енергоефективність», — продовжує експертка.
Що може робити кожен і кожна?
Для збереження водних ресурсів.
Своєчасно усувати протікання, приймати душ швидко, повторно використовувати так звану «сіру» воду (не каналізаційну, а ту, що накопичується в побуті), наприклад, для поливу городини чи миття авто.Для зменшення кількості сміття та відходів.
Дотримуватися принципу «3R» (reduce, reuse, recycle): зменшувати споживання, повторно використовувати речі, сортувати і здавати на перероблення, відмовитися від одноразового пластику.
Для ощадливого використання енергії.
Використовувати LED-освітлення, вимикати техніку з розеток, підтримувати перехід на відновлювані джерела у школах і громадах.
Вплив війни на зміну клімату та довкілля
Молодь оцінює вплив війни на довкілля та зміну клімату як критичний — 4,56 з 5 можливих балів.
«Екологічні наслідки війни безпрецедентні й безпосередньо впливають на майбутнє молодого покоління. Шкода довкіллю вже оцінюється в більше ніж 56,4 мільярда доларів, а 30% території країни забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами», — розповідає Карішма Кадьян.
У перші тижні бойових дій рівень забрудненості повітря в Києві перевищував норму у 27 разів. Станом на липень 2023 року зруйновано сотні гідроспоруд, насосних станцій і очисних підприємств, у річки скинуто понад 20 мільярдів кубометрів стічних вод. Після підриву греблі Каховської ГЕС стабільний доступ до питної води втратили понад 1,25 мільйона людей, серед них 300 тисяч дітей.
Внаслідок рекордних пожеж 2024 року випалено 965 тисяч гектарів лісів — удвічі більше, ніж за той самий час у всьому ЄС. Через війну постраждали 30% природоохоронних територій, а відновлення екосистем може тривати щонайменше 15 років. Викиди парникових газів сягнули 230 мільйонів тонн CO₂-еквіваленту.
У ґрунтах та водах ще на сторіччя залишатимуться важкі метали від вибухів, що ставить під загрозу продовольчу безпеку країни. Руйнування греблі Каховської ГЕС стало прикладом того, як атаки на інфраструктуру спричиняють лавину екологічних катастроф.
Як ЮНІСЕФ допомагає Україні боротися з наслідками війни?
Організація діє у двох напрямках: ліквідує екологічні наслідки війни та підтримує молодь, щоб вона ставала рушійною силою кліматичних змін.
ЮНІСЕФ допомагає громадам із відновленням електро- та водопостачання, співпрацює з питань відбудови з навчальними закладами й лікарнями, підтримує Міністерство розвитку громад та територій у створенні національної системи моніторингу якості води. Вперше після руйнування Каховської ГЕС запускається реальний моніторинг підземних вод у Херсоні.
Для молоді ЮНІСЕФ упроваджує програми UPSHIFT та Young People Advisory Board, які залучають молодих людей до формування рішень у сфері води та клімату, підготовки до міжнародних кліматичних конференцій.
Опитування U-Report показало: понад 96% опитаних юних українців готові діяти. Тому ЮНІСЕФ підтримує проведення LCOY — національної конференції, присвяченої питанням зміни клімату та охорони довкілля. Вона покликана обʼєднати молодь для співпраці зі стейкхолдерами у розв’язанні нагальних кліматичних питань. Цьогоріч конференція відбудеться в листопаді та збере небайдужих молодих людей задля досягнення спільної мети — зробити так, щоб думка молоді про те, яким повинен бути Національно визначений внесок України на наступні п’ять років, була врахована.
Опитування U-Report показало: понад 96% опитаних юних українців готові діяти. Тому ЮНІСЕФ підтримує проведення LCOY — національної конференції, присвяченої питанням зміни клімату та охорони довкілля. Вона покликана обʼєднати молодь для співпраці зі стейкхолдерами у розв’язанні нагальних кліматичних питань. Цьогоріч конференція відбудеться в листопаді та збере небайдужих молодих людей задля досягнення спільної мети — зробити так, щоб думка молоді про те, яким повинен бути Національно визначений внесок України на наступні п’ять років, була врахована.
Що таке Національно визначені внески і чим вони важливі?
Національно визначені внески (НВВ) — це план, від виконання якого залежить, якою буде планета для майбутніх поколінь. Третя версія цього документа стане дороговказом у боротьбі зі зміною клімату у ХХІ столітті. Вона визначить, чи вдасться втримати підвищення температури в межах 1,5 °C, чи матиме країна доступ до «зеленого» фінансування та наскільки життєздатним буде світ для дітей.
Як молодь залучають до формування НВВ України?
«Молодь має бути залучена, адже саме вона житиме з наслідками сьогоднішніх рішень. Опитування U-Report показало: 65% молодих українців вважають, що протидія кліматичним змінам потребує спільних зусиль усіх, однак лише 18% відчувають, що освіта дає їм достатньо знань, необхідних для подолання цього виклику», — пояснює роль молоді експертка ЮНІСЕФ Карішма Кадьян.
Україна, підписавши на COP28 Декларацію про дітей, молодь і кліматичні дії, задекларувала намір залучати дітей і молодих людей до формування й упровадження кліматичної політики.
На думку молоді, до найбільш значущих аспектів НВВ України станом на 2021 рік належали:
Скорочення викидів CO₂ — 42,6%.
Створення інституційної бази для реалізації кліматичної політики та переходу до низьковуглецевого розвитку (наприклад, Стратегія низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Енергетична стратегія до 2035 року) — 36,2%.
Залучення необхідного фінансування для подолання втрат та впровадження інновацій у рамках Паризької кліматичної угоди — 35,1%.
«Чи буде у пріоритеті екоосвіта? Молодіжне підприємництво? Водна безпека для нових поколінь? Це вирішується саме тут — у НВВ на наступні п’ять років», — зазначає член Молодіжної ради ЮНІСЕФ Влад.
Тож LCOY 2025 стане платформою для вивчення, обговорення актуальних проблем та пошуку рішень для боротьби з кліматичною кризою. На конференції молоді лідери мобілізують свої сили, окреслять можливості, які потрібні кожному, та сформують спільну позицію української молоді щодо COP30.
Національно визначений внесок формує наше завтра. Тому голос і думка молоді такі важливі!
Більше про LCOY 2025 на сайті ЮНІСЕФ| в Instagram
«Молодь має бути залучена, адже саме вона житиме з наслідками сьогоднішніх рішень. Опитування U-Report показало: 65% молодих українців вважають, що протидія кліматичним змінам потребує спільних зусиль усіх, однак лише 18% відчувають, що освіта дає їм достатньо знань, необхідних для подолання цього виклику», — пояснює роль молоді експертка ЮНІСЕФ Карішма Кадьян.
Україна, підписавши на COP28 Декларацію про дітей, молодь і кліматичні дії, задекларувала намір залучати дітей і молодих людей до формування й упровадження кліматичної політики.
На думку молоді, до найбільш значущих аспектів НВВ України станом на 2021 рік належали:
Скорочення викидів CO₂ — 42,6%.
Створення інституційної бази для реалізації кліматичної політики та переходу до низьковуглецевого розвитку (наприклад, Стратегія низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Енергетична стратегія до 2035 року) — 36,2%.
Залучення необхідного фінансування для подолання втрат та впровадження інновацій у рамках Паризької кліматичної угоди — 35,1%.
«Чи буде у пріоритеті екоосвіта? Молодіжне підприємництво? Водна безпека для нових поколінь? Це вирішується саме тут — у НВВ на наступні п’ять років», — зазначає член Молодіжної ради ЮНІСЕФ Влад.
Тож LCOY 2025 стане платформою для вивчення, обговорення актуальних проблем та пошуку рішень для боротьби з кліматичною кризою. На конференції молоді лідери мобілізують свої сили, окреслять можливості, які потрібні кожному, та сформують спільну позицію української молоді щодо COP30.
Національно визначений внесок формує наше завтра. Тому голос і думка молоді такі важливі!
Більше про LCOY 2025 на сайті ЮНІСЕФ| в Instagram
