У кожного з нас є тільки одне істинне призначення – знайти шлях до самого себе.
Герман Гессе
Ви ніколи не думали, чому існують герої, яким ми всі співчуваємо? Наприклад Гамлет або Нео із «Матриці». Можливо справа в тому, що в них є щось спільне, не зважаючи на час та обставини, в які вони потрапляють. І це спільне якимось чином чіпляє кожного, хто вміє співчувати. Адже співчуваючи, ми ототожнюємося. Ми ніби стаємо цими героями. Це щось в нас, що існує також не залежно від етнічної групи, соціального статусу та професії, що змушує нас плакати та сміятися, сумувати та радіти. Набір подій або шлях, який вже закладений у кожному з самого народження і який є у нашому колективному підсвідомому. Коли ми чуємо вперше в житті якусь казку, навіть в дорослому віці, ми все одно співчуваємо герою. Ці прості, здавалося б, історії чіпляють нас своєю глибиною. Джозеф Кемпбел, відомий міфолог, який вивчив велику кількість міфів і казок різних народів, зробив висновок, що всі герої стародавніх історій та казок проходять одну єдину структуру побудови подорожей і життя - Мономіф. Він вважає, що Герой – це сила змін та розвитку, яка зростає в нас від народження. Це частина душі, або психіки, суть якої – служіння.
Етапи цього шляху можуть різнитись, але канва завжди буде єдиною. Шлях починається з Поклику. Пам’ятаєте, як в «Матриці», спочатку у героя з’являється думка, що «щось не так», потім виникає бажання покинути звичне для себе місце, і далі герой робить вибір поміж «червоною та синьою пігулками» та відправляється у подорож, сповнену пригод та небезпек. Там його вже чекають ментор, вірні друзі, вороги, скарби та звичайно ж любов. В епілозі герой повертається зі скарбами додому або перероджується та залишається святкувати перемоги з новими друзями або навіть із богами. Так закінчується один шлях і починається інший. І так протягом усієї історії людства. Отже, на початку шляху Герой відчуває Поклик.
Поклик
Перший поклик підліток відчуває в 11-12 років. Він овіяний романтизмом і виражається, насамперед, у вирі пригод, читанні романтичної літератури та мріянні про далекі мандри.
Другий поклик відбувається у 16-20 років у радикальнішій формі. Його супроводжує бажання зруйнувати батьківські цінності та догми, поїхати в інше місто. По суті, це ціностна криза, яка починається в підлітковому віці.
Третій поклик не такий сильний як два попередні, але більш глибинний та довгий. Він переважно збігається з періодом роздумів про своє призначення у віці 28-35 років. У дорослої раціональної людини з’являється бажання змінити роботу, відповісти на запитання - «хто я?»
Як зрозуміти поклик? Думки – я не на своєму місці, я можу більше, навколо мене не мої люди, якщо все добре, з’являється ворог або сила, яка порушує мій спокій та руйнує мій світ.
Ініціація
Найважливіший, з психологічної точки зору процес. Ініціація – процес дорослішання, накопичення особистого життєвого досвіду, перевірка своїх сил, здібностей. Для хлопців – це перетворення в чоловіка, зустріч з спокусницею, примирення з батьком, оволодіння своєю таємною силою, як у «Зоряних війнах». Пам’ятаєте? Для дівчат – перетворення в жінку, прийняття своєї матері, народження дитини. Поміж Покликом та Ініціацією знаходиться Поріг, який стереже Воротар. Саме він визначає, чи гідний Герой перетнути поріг.
Фінальне психологічне та фізичне відокремлення від батьківської сім’ї або тієї спільноти, в якій живе Герой, відбувається в момент перетину цього порогу. Це можуть бути події, пов’язані з вступом до університету, армією, переїздом в інше місто. У даному випадку Воротарем є військом, новий друг і викладач.
Захистник-Ментор
Дуже часто менторами стають люди, які не мають прямого відношення до батьківської сім’ї. Адже для душі це не важливо. Найчастіше захисником стає доросла та мудра людина, інший герой на фінальних етапах шляху, який вчить та дає дарунки: знання чи артифакти (допоміжні предмети), яки показують початок шляху. Проте дарунок є умовним і він не дається просто так. Герой зобов’язаний вчитися, жертвувати чимось. Так, наприклад, першокурсник, який отримує в ментори викладача, бере на себе відповідальність допомагати іншим. Якщо заглибитись, то ментор – це такий ідеальний образ самого Героя.
Помічники
Наскільки не був би сильним та крутим Герой, настає момент, коли в його житті з’являються люди, які допомагають йому в найскрутніші хвилини, коли здається, що підтримки вже не буде. Дуже часто в фільмах ми спостерігаємо за героями, які спочатку не мирять один з одним, проте згодом стають справжніми друзями, здатними на жертву заради іншого. І це також чіпляє, чи не так?
Доля найчастіше вибирає в друзі-помічники близьких за психологічним віком вже діючих героїв, однак, різних за характерами. Таким чином, формується «квадріга» - стійке командне сполучення. Наприклад, «Мушкитери» або герої у «Зоряних Війнах».
Випробовування
Випробовування на Шляху Героя – це те, що раніше ніколи не відбувалося з ним. Це вихід із зони комфорту. Все, у що герой грав у дитинстві або ким уявляв себе, в реальності може відбуватися занадто незвично. Випробування ініціюють у Героя свій спосіб їх подолання та роль. Наприклад, герой Джима Керрі в «Масці» користується таємною зброєю, захованою під сором’язливістю та невпевненістю Стенлі Ібкеса. Це гумор та самоіронія. Він вибирає роль блазня або трікстера. А ось Люк Скайвокер осягає шлях сили та традицій стародавніх джедаїв. Якщо умовно, то всі засоби можна поділити на чотири категорії: шлях речей, сили, енергій і традицій. Чоловічі ролі: паладин, воїн, шаман та блазень.
Трікстер
Він може проходити свій шлях, як у «Масці», так і зустрітися на шляху іншого героя. Він добро і зло. Завдання трікстера – веселити. Трікстер спускає людей на землю, зменшує пафос, змінює ракурс. Перемогти трікстера можна тільки посміявшись над собою. Цей, здавалося б найлегший етап у дорослішанні кожного є одним з найважливіших. Не дарма існує приказка: «Щоб стати розумним, необхідно побути дурнем».
Зустріч з коханою/им - Перевертнем
Часто буває так, що Герой закохується в перевертня. Згідно Джозефу Кемпбелу цей перевертень потрібен Герою для того щоб зрозуміти протилежну стать у собі та прийняти свою подвійну природу. У міфах і казках це зустріч з великим коханням, одруження або підтримка від іншої статі. Ця подія символізує також середину шляху, екватор подій героя.
Покора
Важливий етап, емоційно ненасичений, спокійний. Героєм сприймається як болото, рутина. Здається, що нічого не відбувається. На цьому етапі відбуваються не менш важливі процеси розвитку особистості. Такими є угамування пихи, прийняття себе та свого шляху. На матеріальному рівні можливими є народження дитини та відповідальність за свою сім’ю, своє життя.
Тінь - головна битва - Прийняття
Битва з внутрішніми демонами або зовнішнім ворогом. По факту – із самим собою, з уособленням своєї тіні, своїми страхами. Битва за особисту цілісність, результатом якої стає глибоке розуміння себе. Центральна битва закриває ілюзію вибору «без кордонів», залишає тільки свій шлях. У багатьох історіях головний герой та головний злодій пов’язані між собою, як в «Докторі Джекілі та містері Хайді» або в «Матриці», де Нео пов'язаний з агентом Смітом.
Ключовим моментом тут не є перемога над «світовим злом», а прийняття чогось темного, неприємного у собі, своїй сім’ї, спільноті, яке раніше здавалося не своїм, прийняття та розуміння свого батька своєї статі. Вихід із конкуренції з людьми.
Повернення
На цьому етапі можливі три варіанти розвитку подій для Героя.
Перший – відмова від повернення.
Герой назавжди залишається з богами, та лишає своїх співвітчизників шансу на краще життя. Спокуса велика, і навіть Буда сумнівався, чи потрібно повертатися та показувати людям шлях до Нірвани.
Другий – чарівна втеча
Етап, більш характерний для казок, коли герой, заволодів артефактом у палаці темного володаря, повертаэться назад, чудовиська переслідують його, але добрий чарівник допомагає врятуватись
Третій – порятунок ззовні
Сили добра, які допомагають герою на шляху до скарбів, залишають його в найважчий момент - під час вирішальної битви, адже це не був би подвиг, якби його здійснювали боги. Проте тільки-но фінальне випробування відбулося, сили добра можуть почати рятівну операцію та швидко евакуювати героя з міста подій. Так у «Матриці» Трініті та Нео рятують Морфіуса після битви з Агентом Смітом.
Але повернення та завершення шляху героя не означає закінчення змін та пригод. Якщо ти пройшов один Шлях Героя, то з великою імовірністю тебе чекає новий. Тому фінальна фраза – «…і жили вони довго та щасливо» - лише лукава посмішка того, хто розповідає історію, за якою завжди «далі буде».
