Ранній початок статевого життя та знання про те, хто такий «тригендер» можливо і дають нам перевагу та обізнаність щодо сексу, проте зовсім не гарантують успішних відносини з протилежною статтю. У соціальних мережах можна імітувати безліч стосунків і бути успішним, але в реальному житті потрібно розмовляти і будувати ці стосунки.
Філіп Зімбардо, профессор психології Стенфордського університету, у своїх дослідженнях відносин між хлопцями та дівчатами, зіткнувся з певними проблемами, що стосуються переважно хлопців у період становлення їх сексуальності.
Сьогодні хлопці мають проблеми з навчанням. На їхньому шляху трапляються невдачі: соціально з дівчатами та сексуально з жінками. В інших сферах – проблем немає. У хлопців імовірність кинути навчання є на 30% вищою, ніж у дівчат. Дівчата є успішнішими, ніж хлопці на кожному рівні: від школи до аспірантури. У хлопців у п’ять разів більша ймовірність діагностувати синдром дефіциту уваги, ніж у дівчат.
Про що кажуть нам ці дані?
По-перше, це страх інтимності. Мається на увазі не тільки фізичний, але й емоційний зв'язок з кимось протилежної статті. Щороку проводяться дослідження, щоб оцінити рівень сором’язливості серед студентів ВНЗ. І ми бачимо постійне зростанння цього показника серед хлопців. Сором’язливість відображає соціальну невпевненість у собі, в основою якої є страх бути покинутим. Ця соціальна незграбність виявляється у відсутності розуміння правил невербального та вербального контакту, які дозволяють відчувати себе комфортно у спілкуванні з будь-ким. Тут ми зіштовхуємося з тим, що називається «синдромом соціальної напруженості», який пояснює чому хлопці віддають перевагу чоловічій компанії та футболу, а не спілкуванню з жінкою. З дитинства хлопці, а згодом чоловіки, віддають перевагу спілкуванню з чоловіками, оскільки існує збудження в корі головного мозку. Хлопці перебувають серед хлопців більшу частину життя: на шкільних майданчиках та у спортзалах, клубах та спільнотах, особливо в армії.
Вони віддають перевагу асинхронному мультимедійному світу, що є результатом використання Інтернету в цілому, великого обсягу відеоігор та необмеженого доступу до порнографії.
Проблема в тому, що залежність від збудження, гірша за наркотичну залежність, оскільки в цьому випадку ви хочете не більшого, а іншого. Тому вам постійно потрібно щось новеньке, щоб підтримувати збудження. ЗМІ та Інтернет чудово забезпечують нас цим новеньким.
Сьогодні хлопці дивляться в середньому 50 порнокліпів на тиждень, можливо, й більше. Мізки хлопців перелаштовуються під нове, та багато хто з них зовсім не розуміє природу романтичних стосунків, які потрібно будувати тривалий час.
Як кмітливо підмічає Синді Галоп, авторка сайту “Make love, Not...”, більшість чоловіків не розуміють різниці між: займатися сексом та займатися коханням. Кохання – це щось довготриваліше ніж секс, тому і потребує більших зусиль та часу. Існує такий стереотип, який підхоплюють літератори та мувімейкери, ніби кохання - це те, що трапляється раптово або приходить невідомо звідки. Проте якщо зазирнути у себе глибше, то можна побачити, що насправді кохання приносить щастя, коли існує баланс самовідданості та глибоке розуміння один одного, що неможливо досягти за короткий строк.
Напевно, подоланню «синдрому соціальної напруженості» у хлопців може посприяти бажання займатися самовихованням, вивчати природу своїх почуттів та стосунків із батьками, відвідувати лекції на тему «взаємовідносин» та займатися спільно з дівчатами творчісттю, і що найголовніше, – шукати сенс в довготривалих стосунках офлайн.
І наостанок анекдот про різницю чоловічої та жіночої психології. Грають маленькі хлопчик і дівчинка. Хлопчик говорить: «Давай пограємо в піратів!», а дівчинка йому на це каже: «Давай грати, наче ми сусіди». Хлопчик: «Ні, я хочу в піратів!». «Добре, ти будеш сусідом-піратом».
За матеріалами: https://www.youtube.com/watch?v=l2cC_nJ8wV4
